LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС400/3995/19

від 20.01.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2…

УХВАЛА 20 січня 2021 року м. Київ справа № 400/3995/19 адміністративне провадження № К/9901/1917/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 400/3995/19 за позовом Приватного підприємства "Висотник" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 18 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 400/3995/19, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №00057511407 від 05 липня 2019 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 804074,00 грн; №00057521407 від 05 липня 2019 року, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1459,00 грн. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суди застосували статті 198, 44 Податкового кодексу України, статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 826/15364/17, від 28 травня 2020 року у справі № 820/379/16, від 15 червня 2020 року у справі № 1440/2276/18. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Так, у справі № 826/15364/17 предметом спору є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями. У справі № 820/379/16 предметом спору є скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, отже правовідносини у цих справах та у справі № 400/3995/19 не є подібними. Що стосується справи № 1440/2276/18, то постановою Верховного Суду судові рішення в частині задоволення позову скасовані, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про те, що правову позицію щодо застосування певної норми у цій справі не сформовано. Також підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України та вказує, що документи з урахуванням доводів податкового органу та характеру спірних правовідносин не спростовують висновків податкової перевірки про безтоварність операцій, чим порушено статтю 90 КАС України; судами не досліджено достовірність документів, наданих позивачем. Проте, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 400/3995/19 за позовом Приватного підприємства "Висотник" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Р.Ф. Ханова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»