LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд340/2341/19

від 20.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу виконавчого комітету Знам`янської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року по справі №340/2341/19 - залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 січня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2341/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу виконавчого комітету Знам`янської міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (головуючий суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Поповича Павла Олександровича до міського голови міста Знам`янка Філіпенка Сергія Івановича, виконавчого комітету Знам`янської міської ради, відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - ВСТАНОВИВ: Представник ОСОБА_1 (далі - Позивач) адвокат ОСОБА_2 звернувся до міського голови міста Знам`янка Філіпенка Сергія Івановича (далі Відповідач-1), виконавчого комітету Знам`янської міської ради (далі Відповідач-2), відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради (далі Відповідач-3), в якому з урахування заяви про зміну предмету позову, просив суд: - визнати протиправним та скасувати розпорядження Знам`янського міського голови Філіпенка С.І. №480-к від 12.07.2019 року "Про проведення службового розслідування", прийнятого на підставі службової записки першого заступника міського голови Загородньої В.Г. від 10.07.2019 року та акта перевірки фактичного виконання робіт з вогнезахисного оброблення дерев`яних конструкцій на об`єкті "ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області"; - визнати протиправними дії виконавчого комітету Знам`янської міської ради, діючого відповідно до розпорядження міського голови міста Знам`янка Філіпенка С.І. №480-к від 12.07.2019 року, в частині недотримання порядку службового розслідування та затвердження акта від 15.08.2019 року, винесеного стосовно неї як заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області; - визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови міста Знам`янка Філіпенка С.І. №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради; - зобов`язати міського голову міста Знам`янка вчинити запис до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 щодо скасування розпорядження міського голови міста Знам`янка Філіпенка С.І. №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлення її на посаді заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради; - стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 оплату за час вимушеного прогулу з 22.08.2019 року по 16.09.2019 року у розмірі 7654, 93 грн.; - стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам`янської міської ради та Знам`янського міського голови Філіпенка С.І., солідарно. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року по справі №340/2341/19 адміністративний позов представника ОСОБА_1 - адвоката Поповича Павла Олександровича до міського голови міста Знам`янка Філіпенка Сергія Івановича, виконавчого комітету Знам`янської міської ради, відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови міста Знам`янка №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради з 23.08.2019 року. Стягнуто з відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.08.2019 року по 29.09.2020 року у розмірі 119 496, 96 грн. Стягнуто з виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 3, а.с. 18-26). Відповідач-2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (т. 3, а.с. 43-45). В апеляційній скарзі Відповідач-2, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне встановлення фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2019 року по 29 вересня 2020 року у розмірі 119496 грн. 96 коп. та прийняти в цій частині нове рішення про обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2019 року по 27 серпня 2020 року з урахуванням отриманої заробітної плати ОСОБА_1 на посаді завуча-методиста Знам`янського районного центру дитячої та юнацької творчості в період з 28 серпня 2019 року по 20 жовтня 2020 року. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам Відповідача-2 про те, що Позивач з 28 серпня 2019 року по 20 жовтня 2020 року працював на посаді завуча-методиста Знам`янського районного центру дитячої та юнацької творчості, що підтверджується записами а копії трудової книжки останнього. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Відповідач-2 вказав і про те, що суд першої інстанції прийняв рішення про виплату заробітної плати Позивачу у період з 23 серпня 2019 року по 29 вересня 2020 року в тому числі порушуючи вимоги статті 25 Закону України «Про запобігання корупції». Позивач, Відповідач-1 та Відповідач-3 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження Знам`янського міського голови №469-к від 14.11.2013 року призначена з 15.11.2013 року на посаду заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради (т. 1, а.с. 31, 46). За розпорядженням Знам`янського міського голови №300-к від 10.05.2019 року "Про надання відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_3 " на заступника начальника відділу освіти ОСОБА_1 покладено виконання посадових обов`язків начальника відділу освіти (т. 1, а.с. 58). Розпорядженням Знам`янського міського голови №420-к від 21.06.2019 року "Про підсумки проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 " до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 1, а.с. 82). Розпорядженням Знам`янського міського голови №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради з 22.08.2019 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, а саме визначених пунктом 2.1 посадової інструкції заступника відділу освіти та пунктами 2.16, 2.18 посадової інструкції начальника відділу освіти (т. 1, а.с. 23). Правомірність звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради з 22.08.2019 року є предметом судового розгляд у даній справі. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в даному випадку, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог у вказаній частині суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що Позивача протиправно звільнено з посади заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради з 22.08.2019 року, тому останній має право на поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, оскільки позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі розглядалася більше одного року не з її вини, тому середній заробіток обчислюється за весь час вимушеного прогулу та становить 119 496, 96 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року в даній справі суд першої інстанції встановив факт незаконного звільнення Позивача з посади заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради, що не оспорюється учасниками справи. Частинами 1, 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. З аналізу вказаного випливає те, що, за умови розгляду заяви про поновлення на роботі більше одного року не з вини працівника, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. При цьому, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що чинним законодавством України не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за певних обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №826/808/16. Вказане свідчить про безпідставність доводів Відповідача-2 по те, що обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2019 року по 27 серпня 2020 року має відбуватись з урахуванням отриманої заробітної плати ОСОБА_1 на посаді завуча-методиста Знам`янського районного центру дитячої та юнацької творчості в період з 28 серпня 2019 року по 20 жовтня 2020 року. Колегія суддів, також, вважає безпідставними посилання Відповідача-2 на положення статті 25 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки вказана стаття встановлює обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, однак жодним чином не врегульовує питання щодо обчислення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу звільненого працівника та не свідчить про наявність підстав для не врахування періоду роботи Позивача на іншій роботі в період за який має бути розраховано суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця за незаконне звільнення працівника. Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу. Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Згідно з довідкою відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради №01-21/1561 від 28.09.2020 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за червень липень 2019 року, розрахована із кількості її робочих днів за ці 2 місяці (29 днів), становить 432,96 грн. (т. 2, а.с. 135). Вимушений прогул Позивача у період з 23.08.2019 року по 29.09.2020 року склав 276 робочих днів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі розглядалася більше одного року не з її вини, тому середній заробіток обчислюється за весь час вимушеного прогулу та становить 119 496, 96 грн. (432, 96 грн. х 276 дні). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 29 вересня 2020 року необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Відповідача-2 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу виконавчого комітету Знам`янської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року по справі №340/2341/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»