Постанова 4873 № 927/685/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" січня 2021 р. Справа № 927/685/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Попікової О.В. суддів: Владимиренко С.В. Корсака В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2020 у справі №927/685/20 (суддя Белов С.В.) за позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»; 2) Батуринської міської ради про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 16482,54 грн. за участю секретаря: Руденко Н.С. за участю представників: від прокуратури: Кузьміна К.Г., посвідченя №058254 від 01.12.2020; від позивача: не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлені належно; від відповідача 1: Кислощук Я.С.- адвокат, посвідчення №7251/10 від 07.12.2018; від відповідача2: не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлені належно; ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. У липні Бахмацька місцева прокуратура звернулась в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та Батуринської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №1 від 20.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB147-130-20, укладеної між Батуринською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на користь Батуринської міської ради коштів у розмірі 16482,54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні відповідачами оспорюваної додаткової угоди №1 від 20.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB143-130-20 було порушено ч. 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи, що додаткова угода №1 від 20.02.2020 укладена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор, посилаючись на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, просив визнати її недійсною. Разом з цим, оскільки відповідач-2 сплачував кошти за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаній у спірній додатковій угоді, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача - 16482,54 грн надмірно сплачених відповідачем-2 коштів. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2020 у справі №927/685/20 позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни №1 від 20.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB147-130-20 на закупівлю природного газу, укладену між Батуринською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут». В іншій частині позову відмовлено. Суд І інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №1 від 20.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB147-130-20 на закупівлю природного газу, дійшов висновку, що зміни, внесені до Договору від 14.01.2020 додатковою угодою від 20.02.2020 суперечать вимогам статей 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі», що має наслідком визнання цієї додаткової угоди недійсною у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Щодо решти позовних вимог про стягнення 16482,54 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на користь Батуринської міської ради, місцевий суд, з огляду на вимоги статті 45 ГПК України, та умови пункту 4.6. договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB147-130-20, яким передбачено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу, за умови встановлення тих обставин, що споживач -Батуринська міська рада до постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» із відповідною вимогою не звертався, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Відповідач 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», не погоджуючись з ухваленим у даній справі рішенням суду І інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, у якій просив це рішення скасувати у відповідній частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що додаткова угода від 20.02.2020 укладена відповідно до п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Зауважує на тому, що додаткова угода №1 від 20.02.2020 укладена без порушення вимог статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки станом на лютий 2020 року відбулось коливання ціни на природний газ у бік збільшення, а ціна на природний газ змінилась у межах 10%, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та договором від 14.01.2020, а тому підстави для визнання спірної додаткової угоди недійсною відсутні. Відповідач зазначає, що судом І інстанції залишився поза уваги лист ДП «Держзовнішінформ» №232/19 від 07.02.2020, який доводить коливання ціни на природний газ, а також лист Львівської торгово-промислової палати від 31.07.2020 №19-09/671, який підтверджує коливання ціни на природний газ на ринку України за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року у бік збільшення. Разом з тим заявник наголошує на тому, що місцевий суд належно не врахував правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 912/2385/18, та дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі. Також відповідач вважає безпідставним відхилення його клопотання про призначення судової експертизи у даній справі, що є порушенням статті 104 ГПК України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2020 у справі №927/685/20, розгляд справи призначено на 18.01.2021. Позиції учасників справи. Від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Управління зазначає, що чинним законодавством не передбачено, що у разі отримання органом державного фінансового контролю листа від прокуратури про виявлення порушення при проведенні закупівлі орган державного фінансового контролю зобов`язаний обов`язково звертатись до суду з відповідним органом. Заходи державного фінансового контролю у Батуринській міській раді не проводились, і процедура закупівлі природного газу не перевірялась. Від Бахмацької місцевої прокуратури також надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокуратура заперечувала щодо доводів апеляційної скарги та просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду І інстанції залишити без змін з мотивів, у ньому викладених. В судовому засіданні 18.01.2021 представник відповідача 1 підтрима апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Клопотань чи заяв від них на адресу суду не надходило. Присутній представник прокуратури заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду І інстанції залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Предмет позову у даній справі становить вимога про визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №1 від 20.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB147-130-20, укладеної між Батуринською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на користь Батуринської міської ради коштів у розмірі 16482,54 грн. Як було встановлено під час розгляду справи в суді І інстанції та вбачається з матеріалів справи, Батуринською міською радою проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) газового палива (природного газу). Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-12-07-002312-b на закупівлю природного газу ДК021:2015: 09120000-6 - Газове паливо, у кількості 103,600 тис м 3 , розмір бюджетного призначення або очікувана вартість предмета закупівлі - 1160320,00 грн, строк поставки - до 31.12.2020, замовник - Батуринська міська рада, оприлюднено на веб-сайті публічних закупівель Prozorro. Рішенням тендерного комітету Батуринської міської ради було затверджено тендерну документацію на закупівлю по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ). ТОВ «Чернігівгаз Збут» (учасник відкритих торгів) надало тендерному комітету Батуринської міської ради свою тендерну пропозицію щодо участі у відкритих торгах на закупівлю за предметом: ДК021:2015: 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ). Так, ТОВ «Чернігівгаз Збут» погодилось виконати вимоги замовника за наступною ціною: природний газ, в тому числі тариф на послуги із замовлення (бронювання) потужності/транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, у кількості 130,600тис м 3 за ціною 6688,63 грн за 1000 м 3 (з урахуванням ПДВ); ціна пропозиції - 692942,07 грн. Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Батуринської міської ради № 27/12/3 від 27.12.2019 року пропозиція ТОВ «Чернігівгаз Збут» визнана такою, що відповідає встановленим вимогам тендерної документації; визначено переможцем торгів ТОВ «Чернігівгаз Збут»; прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем; ціна пропозиції - 692942,07 грн. Повідомлення про намір укласти договір опубліковано в електронній системі Prozorro. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності ТОВ «Чернігівгаз Збут» є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи. 14.01.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Батуринською міською радою (далі - Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB143-130-20 (далі - Договір від 14.01.2020). Відповідно до п. 1.1 Договору від 14.01.2020 Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу, що є бюджетною організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи. Річний плановий обсяг постачання газу - до 103,600 тис куб. м (п.1.2 Договору від 14.01.2020). Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 17300 м 3 , лютий - 17300 м 3 , березень - 17300 м 3 , квітень - 8600 м 3 , травень - вересень - 0 м 3 , жовтень - 8500 м 3 , листопад - 17300 м 3 , грудень - 17300м 3 (п. 1.3 Договору від 14.01.2020). Згідно з п. 3.2 Договору від 14.01.2020 ціна 1000 куб. метру газу становить 6539,638 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності за 1000 м 3 - 148,992 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1000 м 3 - 6688,63 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %. Загальна сума Договору складає 692942,07 грн, в т.ч. ПДВ - 20% (п. 3.3 Договору від 14.01.2020). Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 3.4 Договору від 14.01.2020). Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газовою доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01 лютого 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору від 14.01.2020). Будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками Сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього Договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами (п. 11.5, 11.6 Договору від 28.01.2020). Відповідно до п. 11.7 Договору від 14.01.2020 істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі. ТОВ «Чернігівгаз Збут» направило Батуринській міській раді лист № 14703-Сл-2373-0220 від 12.02.2020 «Щодо зміни вартості природного газу» , у якому зазначає, що ціна за 1000 куб.м. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та податку на додану вартість з 01.02.2020 року складає 7357,49 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %. У зв`язку з вищевикладеним, для приведення договору у відповідність до чинного законодавства, направлено два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку TOB «Чернігівгаз Збут» , додаткових угод на зміну ціни з 01.02.2020 та просить підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу для листування TOB «Чернігівгаз Збут» . На підтвердження зміни вартості послуги доступу до потужності з 01.02.2020 відповідач-1 до листа № 14703-Сл-2373-0220 від 12.02.2020 додав лист ДП Держзовнішінформ № 232/19 від 07.02.2020. Відповідно до листа ДП «Держзовнішінформ» №232/19 від 07.02.2020 на запит TOB «Чернігівгаз Збут» за наявною на 07 лютого 2020 року інформацією щодо цін на природний газ суб`єктів ринку природного газу відпускний рівень цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати, з урахуванням тарифу на послугу транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» , без урахування витрат на транспортування розподільними трубопроводами, складав: за лютий 2020 року - 6351,18-8188,628 грн/1000 м 3 з ПДВ, в т.ч.: - за умов попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки природного газу: за лютий 2020 року - 6351,18-6630,00 грн/1000 м 3 з ПДВ; - за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу: за лютий 2020 року - 6548,99-8148,99 грн/1000 м 3 з ПДВ; - умови оплати не вказані: - за лютий 2020 року - 6554,83-8188,628 грн/1000 м 3 з ПДВ. 20.02.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Батуринською міською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору від 14.01.2020, відповідно до якої п.п.1.2,1.3, 3.2, 3.3 Договору від 14.01.2020 викладено у такій редакції: « 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 95,57374 тис. куб.м. 1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 15,31086 м 3 , лютий - 17,30000 м 3 , березень - 17,30000 м 3 , квітень - 8,60000 м 3 , травень - вересень - 0 м 3 , жовтень - 8,50000 м 3 , листопад - 17,30000 м 3 , грудень - 11,26288м 3 3.2. Ціна, з 01 лютого 2020 року, за 1000 куб. м. природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» , затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить 7357,49 грн за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ-20%. 3.3 Загальна сума договору складає 692942,07 грн , в т. ч. ПДВ - 20%» . Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 20.02.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію між сторонами з 01.02.2020. Прокурор надав прейскуранти на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на період поставки з 01 по 31 січня 2020 року (включно), з 01 по 29 лютого 2020 року (включно), з 01 по 31 березня 2020 року (включно), з 01 по 30 квітня 2020 року (включно), у яких зазначена ціна природного газу постачальникам для подальшої реалізації газу установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, яка становить, за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу: з 01 по 31 січня 2020 року - 7 286,40 грн за 1000 куб.м, з 01 по 29 лютого 2020 року - 6 249,60 грн за 1000 куб.м, з 01 по 31 березня 2020 року - 5 527,20 грн за 1000 куб.м, з 01 по 30 квітня 2020 року - 5 536,80 грн. На виконання умов Договору від 14.01.2020 відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв природний газ згідно з: - актом № ЧРЗ80000195 приймання-передачі природного газу від 20.02.2020 відповідачем-2 прийнято природний газ за січень 2020 року обсягом 15310,86 куб.м на загальну суму 102408,67 грн (з ПДВ); - актом № ЧРЗ80001891 приймання-передачі природного газу від 20.03.2020 відповідачем-2 прийнято природний газ за лютий 2020 року в обсязі 14914,82 куб.м на загальну суму 109735,64 грн (з ПДВ); - актом № ЧРЗ80002847 приймання-передачі природного газу від 13.04.2020 відповідачем-2 прийнято природний газ за березень 2020 року в обсязі 9561,6 куб.м на загальну суму 701349,38 грн (з ПДВ); - актом № ЧРЗ80004012 приймання-передачі природного газу від 13.05.2020 відповідачем-2 прийнято природний газ за квітень 2020 року в обсязі 166,3 куб.м на загальну суму 1223,56 грн (з ПДВ). Таким чином, у січні-квітні 2020 року Батуринській міській раді фактично поставлено природний газ загальним обсягом 39953,58 куб.м на загальну суму 283717,25 грн. Платіжними дорученнями відповідач-2 перерахував відповідачу-1 кошти за поставлений природний газ на загальну суму 283717,25 грн. Прокурор зазначає, що відповідач-2 відповідно до первісної ціни газу, зазначеної у Договорі від 14.01.2020, повинен був сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 267234,71 грн, натомість сплатив 283717,25 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 16482,54 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача-1 на користь відповідача-2. 05.08.2020 року ТОВ «Чернігівгаз Збут» направило Батуринській міській раді лист № 14704-Сл-9255-0820 «Щодо зміни вартості природного газу», у якому зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.08.2020 становить 6621,74 грн за 1000 куб. м, в т. ч. ПДВ 20%. У зв`язку з вищевикладеним, направлено два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку TOB «Чернігівгаз Збут» додаткових угод на зміну ціни з 01.08.2020 та просить підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу для листування TOB «Чернігівгаз Збут» . 13.08.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Батуринською міською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № 2 щодо зміни ціни до Договору від 14.01.2020, відповідно до якої п. 3.2 Договору від 14.01.2020 викладено у такій редакції: « 3.2. Ціна, з 01 серпня 2020 року, за 1 куб. м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» , затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 6621,74 грн за 1000 куб. м, в т.ч. ПДВ 20%» . Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 13.08.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію між сторонами з 01.08.2020. Разом з тим, судом І інстанції було встановлено, що ТОВ «Чернігівгаз Збут» направив Батуринській міській раді лист №14703-Сл-2373-0220 від 12.02.2020, у якому повідомив, що відповідно до ч. 2 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та податку на додану вартість з 01.02.2020 становить 7 357,49 грн за 1000 куб. м, в т. ч. ПДВ 20% та просив підписати додаткову угоду до Договору від 14.01.2020. 20.02.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Батуринською міською радою підписано додаткову угоду до Договору від 14.01.2020, відповідно до якої ціна на природний газ з 01.02.2020 становила 7 357,49 грн за 1000 куб. м. Отже, фактично ТОВ «Чернігівгаз Збут» збільшив ціну на газ на 10% у порівнянні з ціною, вказаною у Договорі від 14.01.2020. Наведені обставини не заперечуються сторонами у справі. У листі №14703-Сл-2373-0220 від 12.02.2020 ТОВ «Чернігівгаз Збут» зазначає, що на підтвердження зміни вартості природного газу на ринку України ним надано лист ДП «Держзовнішінформ» №232/19 від 07.02.2020 року, у якому наводиться інформація різних суб`єктів ринку природного газу щодо діапазону відпускних цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати за лютий 2020 року. Надавши оцінку згаданому листу суд І інстанції дійшов висновку, що наданий лист не може підтверджувати коливання цін на природний газ після укладення Договору від 14.01.2020 ані на початок періоду застосування нової ціни - 01.02.2020, ані на момент звернення відповідача-1 з листом щодо укладення додаткової угоди про зміну ціни (12.02.2020), ані станом на дату укладення спірної додаткової угоди (20.02.2020), оскільки констатує лише рівень загальних ринкових цін на газ у різних суб`єктів ринку природного газу у лютому 2020 році. Разом з тим, суд встановивши, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення Договору від 14.01.2020, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за період з моменту укладення Договору від 14.01.2020 і до внесення до нього змін за спірною додатковою угодою, а із наданих прокурором прейскурантів на природний газ із ресурсів Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 вбачається тенденція зниження ціни на природний газ впродовж зазначених чотирьох місяців, а поданий Товариством на підтвердження коливання ціни на газ лист ДП «Держзовнішінформ» №232/19 від 07.02.2020 року містить загальну цифру - вартість газу за лютий 2020 року та не містить доказів реального відсотку здорожчання такого товару, дійшов висновку, що відповідач-1 не доведено підтвердження підвищення ціни на природний газ ані станом на 01.02.2020 (початок періоду застосування нової ціни), ані на момент звернення до відповідача-2 з листом про укладення додаткової угоди (12.02.2020). За наведених обставин, встановивши, що ТОВ «Чернігівгаз Збут» направляючи лист про укладення додаткової угоди щодо зміни ціни до Договору від14.01.2020, не надало доказів наявності коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на момент укладення Договору від 14.01.2020, місцевий суд дійшов висновку про те, що у сторін не було підстав для збільшення ціни Договору на підставі п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» . І відповідно зміни, внесені до Договору від 14.01.2020 додатковою угодою від 20.02.2020 є такими, що суперечать приписам статей 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі», що має наслідком визнання цієї додаткової угоди недійсною у порядку статей 203, 215 ЦК України. При цьому місцевий суд зазначив, що укладена між відповідачем-1 та відповідачем-2 додаткова угода №2 від 13.08.2020, відповідно до якої відбулось зменшення ціни на газ у порівнянні з ціною, вказаною у Договорі від 14.01.2020, розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.08.2020, та не спростовує невідповідність спірної додаткової угоди приписам статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а укладення між відповідачами додаткової угоди, якою фактично припинено дію спірної редакції додаткової угоди, не позбавляє права на звернення з позовом про визнання такої додаткової угоди недійсною. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 16482,54 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на користь Батуринської міської ради, місцевий суд, з огляду на вимоги статті 45 ГПК України, та умови пункту 4.6. договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB147-130-20, яким передбачено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу, за умови встановлення тих обставин, що споживач -Батуринська міська рада до постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» із відповідною вимогою не звертався, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Обґрунтування прокурора необхідності звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Північним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель згідно вимог статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі», статей 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43). Прокурором зазначено також, що укладання додаткової угоди з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Приписами т.ч. 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 статті 53 ГПК України, ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Отже, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави. При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18). Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, у якій наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Разом з тим, обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави. Відповідно до частин 1, 3 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Звертаючись до господарського суду з позовною заявою у даній справі, Керівник прокуратури послався на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, та наголошував на тому, що Північним офісом Державної аудиторської служби протягом тривалого часу не вжито заходів до оскарження додаткової угоди до договору закупівлі та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету в судовому порядку. Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Разом з цим слід зазначити, що відповідно до абзаців 1-2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 цієї ж статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. В апеляційній скарзі відповідач 1 зауважує на тому, що прокурор не довів невиконання або неналежне виконання Північним офісом Держаудитслужби своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, а тому відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, що є підставою для залишення позову без розгляду. Однак колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне: Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, і як орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17). І відповідно, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18). З огляду на викладене апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого суду, що Північний офіс Держаудитслужби є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та відхиляє відповідні доводи позивача про відсутність у нього таких повноважень. Як було встановлено під час розгляду справи в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи, Бахмацькою місцевою прокуратурою на адресу Північного офісу Держаудитслужби направлялись листи від 09.06.2020 №66-6278вих20, від 06.07.2020 № 66-6911-вих20, від 28.07.2020 № 66-7472-вих20 щодо проведення контрольних заходів, зокрема моніторингу публічної закупівлі (UA-2019-12-07-002312-b), із зазначенням виявлених порушень. Управління Північного офісу Держаудитслужби листами від 11.06.2020 №26-25-02-17/2119-2020, від 17.07.2020 №26-25-31-17/2697-2020 та від 11.08.2020 №26-25-31-17/3082-2020 повідомило прокурора, що протягом січня-червня 2020 року заходи державного фінансового контролю (державний аудит, інспектування, перевірка та моніторинг закупівель) у Батуринській міській раді не проводились, процедура закупівлі не перевірялась; здійснення аналізу ціни з метою визначення її «завищення» чи «заниження» не належить до компетенції Північного офісу; правові підстави для здійснення моніторингу та перевірки процедури закупівлі, а також для звернення до суду із позовом про визнання спірної додаткової угоди недійсною - відсутні. Згадані листи прокурора, які були направлені позивачу з метою з`ясування підстав представництва, відповідають приписам статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому підпадають під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Встановивши, що з моменту направлення прокурором позивачу листа від 11.06.2020 та до подання позову минуло більше двох місяців, позивач у категоричній формі повідомляв про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, суд І інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивача за поданим позовом. Стосовно заявленого позову щодо визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни №1 від 20.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 14.01.2020 №41FB147-130-20, укладеної між Батуринською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», колегія суддів зазначає наступне. Приписами статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Частиною 1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини 1 статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Необхідність укладення оспорюваної додаткової угоди до договору обґрунтовано відповідачем 1 коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем 1 було надано лист ДП «Держзовнішінформ» №232/19 від 07.02.2020 року, у якому наводиться інформація різних суб`єктів ринку природного газу щодо діапазону відпускних цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати за лютий 2020 року. Разом з тим, незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. При цьому апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції стосовно того, що наданий лист ДП «Держзовнішінформ» №232/19 від 07.02.2020 року не може підтверджувати коливання цін на природний газ після укладення Договору від 14.01.2020 ані на початок періоду застосування нової ціни - 01.02.2020, ані на момент звернення відповідача-1 з листом щодо укладення додаткової угоди про зміну ціни (12.02.2020), ані станом на дату укладення спірної додаткової угоди (20.02.2020), оскільки констатує лише рівень загальних ринкових цін на газ у різних суб`єктів ринку природного газу у лютому 2020 році, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення Договору від 14.01.2020, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за період з моменту укладення Договору від 14.01.2020 і до внесення до нього змін за спірною додатковою угодою. Як вірно зазначив місцевий суд, наданий відповідачем-1 лист Львівської торгово-промислової палати №19-09/671, не може підтверджувати коливання цін на природний газ, оскільки він датований 31.07.2020, а відтак відповідач-1 не міг керуватись цією інформацією на момент звернення до відповідача-2 (12.02.2020) з пропозицією укласти додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ, та що, у свою чергу, також суперечить принципу необхідності відповідного обґрунтування та документального підтвердження саме на момент внесення змін до договору, як це відображено у Роз`ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а не під час судового розгляду справи. І відповідно місцевий суд дійшов вірного висновку, що відповідач-1 не надав документального підтвердження підвищення ціни на природний газ ані станом на 01.02.2020 (початок періоду застосування нової ціни), ані на момент звернення до відповідача-2 з листом про укладення додаткової угоди (12.02.2020). При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про збільшення ціни за два тижні (з 14.01.2020 - дата укладення договору до 01.02.2020 - дата розповсюдження дії на відносини що склались між сторонами стосовно ціни на газ). Коливання ціни на природний газ впродовж періоду ініціювання та внесення змін до договору, як і коливання ціни у період з 14.01.2020 (дата укладення договору) до 20.02.2020 (дата набрання чинності додатковою угодою до договору) відповідачем 1 не доведено. Встановивши, що питання, викладені в клопотанні відповідача 1 про призначення судово-економічної експертизи, а саме: чи підтверджено документально коливання ціни на ринку природного газу в бік збільшення згідно з інформацією у листі №232/19 від 07.02.2020 Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків зовнішінформ» в момент укладання додаткової угоди щодо зміни ціни до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41FB147-514-20 від 14.01.2020?; та чи було коливання ціни на ринку природного газу в бік збільшення в період з 01.12.2019 року по 01.03.2020 року?, зводиться саме до правової оцінки певного доказу, що безпосередньо повинен зробити суд, суд І інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для призначення заявленої відповідачем-1 судово-економічної експертизи та відмовив у задоволенні відповідного клопотання. Наведеним спростовується доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого відхилення місцевим судом клопотання про призначення експертизи у даній справі. Згідно з пунктами 5, 9, 18, 32 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. При цьому предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). В силу положень частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами та визначено, що Законом України «Про публічні закупівлі» встановлена імперативна норма, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону, зокрема, за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Приписами статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Отже, оскільки зміни, внесені до Договору від 14.01.2020 додатковою угодою від 20.02.2020, за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни, суперечать приписам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції про наявність підстав для визнання їх недійсними, в порядку статей 203, 215 ЦК України. Стосовно решти позовних вимог про стягнення 16482,54 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на користь Батуринської міської ради, рішення суду про відмову у їх задоволенні не оскаржено сторонами, доводів на спростування висновків суду у цій частині апеляційна скарга не містить, що в силу вимог статті 269 ГПК України унеможливлює для суду апеляційної інстанції його перегляд у вказаній частині. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Разом з тим, інших доводів та заперечень, апеляційна скарга не містить. У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано відповідь на питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду. З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2020 у справі № 927/685/20. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2020 у справі №927/685/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2020 у справі №927/685/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/685/20. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 20.01.2021 Головуючий суддя О.В. Попікова Судді С.В. Владимиренко В.А. Корсак