Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/8894/20
від 18.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" січня 2021 р. Справа№ 910/8894/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Дідиченко М.А. суддів: Пашкіної С.А. Буравльова С.І. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року у справі № 910/8894/20 (суддя Трофименко Т.Ю.) за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 5 926,02 грн., - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 5 926,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено термін доставки вантажу при виконанні перевезення за залізничною накладною № 22289389 від 24.02.2020, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення неустойку за порушення строку доставки вантажу у розмір 5 926,02 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" неустойку у розмірі 5 926,02 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Вказане рішення мотивоване тим, що факт порушення відповідачем строку доставки вантажу належним чином доведений та документально підтверджений. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року у справі №910/8894/20 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо пред`явлення позивачем претензії у визначений ст.ст. 46, 48 УМВС строк є невірними, оскільки правилами УМВС не передбачено перенесення строків, якщо останній день припадає на вихідний або святковий чи неробочий день. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8894/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 року № 09.1-08/3873/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 року для розгляду справи №910/8894/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року у справі №910/8894/20 прийнято до свого провадження та залишено без руху. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Пономаренко Є.Ю. у відпустці. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2020 року для розгляду справи № 910/8894/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Руденко М.А., Поляк О.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8894/20 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 року № 09.1-08/132/21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням суддів Поля О.І., Руденко М.А. у відпустах. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 року для розгляду справи №910/8894/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 прийнято до свого провадження свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року у справі № 910/8894/20. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено. Позиції учасників справи 30.11.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 12.02.2018 між Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) укладено договір про надання послуг №08906/ЦТЛ-2018/18/158 (надалі також - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався здійснювати перевезення вантажів, надавати вантажний вагон для перевезення, та інші послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і вагонах відповідача, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах позивача і проведення розрахунків за ці послуги. Пунктом 1.2 договору передбачено, що перевезення - послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно. На виконання умов договору була оформлена накладна №22289389 від 24.02.2020, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов`язання відправити зі станції Барбаров Білоруської залізниці вантаж у вагоні №74968264 до станції Кременець Львівської залізниці, про що зазначено у графі 22 накладної. Накладна складається з двох частин: паперова накладна засвідчує факт перевезення вантажу на території Білорусії, а електронна - на території України. Факт укладення договору перевезення підтверджується графою 26 накладної. Загальна відстань по території Білорусії становить 272 км відповідно до графи 38 накладної, час перебування на території Білорусії - 3 доби. Відповідно до графи 38 електронної накладної загальна відстань по території України становить 234 км. Вантаж прибув на станцію призначення Кременець Львівської залізниці 02.03.2020 та переданий вантажоодержувачу на під`їзній колії. Отже, час перебування вантажу на території України - 4 доби. Відповідно до графи 32 "Продовження строку доставки" накладної вантаж був затриманий 27.02.2020 з 09:50 по 16:20, тобто, строк доставки вантажу продовжено на 1 (одну) добу. Як зазначає позивач, вказаний вище вантаж було доставлено з порушенням строків, визначений умовам УМВС, у зв`язку з чим Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" надіслало відповідачу цінним листом з описом вкладення претензію №1119 від 04.05.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний листа та фіскальним чеком від 04.05.2020. Вказана претензія була вручена відповідачу 06.05.2020, що підтверджується повідомленням про вручення №0500095336321. Оскільки відповідач листом № ЦМ-У-1957 від 04.06.2020 повернув без розгляду по суті вказану претензію позивача з посиланням на те, що термін на пред`явлення претензії закінчився 02.05.2020, позивач звернувся з даним позовом до суду. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого ст. 193 ГК України. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. За змістом ст. 307 ГК України, ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Відповідно до вимог статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов договору та накладної №22289389 від 24.02.2020 мало місце міжнародне перевезення вантажу, а отже, до відносин сторін, що виникли між сторонами внаслідок цього перевезення, застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (надалі - УМВС). Так, УМВС являє собою міжнародну угоду про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. УМВС є чинною з 01.11.1951 для УРСР, а для України УМВС є чинною з 05.06.1992 та відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та "Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів", тобто, міжнародні перевезення вантажу здійснюються відповідно до правил міжнародних договорів, які відповідно ст.9 Конституції України та ст.10 Цивільного кодексу України, є частиною національного законодавства України та підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, у постанові Кабінету Міністрів України №246 від 03.04.1993р. «Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення» зазначено, що у зв`язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод. Відповідно до параграфу § 1 статті 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні. Параграфом § 1 статті 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Відповідно до параграфу § 3 статті 14 УМВС укладення договору перевезення підтверджується накладною. Так, в матеріалах справи міститься залізнична накладна № 22289389 з датою відправки - 24.02.2020, дата доставки - 02.03.2020. Загальна відстань по території Білорусії становить 272 км відповідно до графи 38 накладної, час перебування на території Білорусії - 3 доби. Відповідно до графи 38 електронної накладної загальна відстань по території України становить 234 км. Вантаж прибув на станцію призначення Кременець Львівської залізниці 02.03.2020 та переданий вантажоодержувачу на під`їзній колії. Отже, час перебування вантажу на території України - 4 доби. Відповідно до графи 32 "Продовження строку доставки" накладної вантаж був затриманий 27.02.2020 з 09:50 по 16:20, тобто, строк доставки вантажу продовжено на 1 (одну) добу. Враховуючи зазначене, фактичний термін доставки вантажу становив 7 діб, а загальна відстань 506 км. Згідно із ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення: §
1. Якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті. §
2. Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм: - для контейнерів - 1 доба на кожні початі 150 км; - для інших відправок -1 доба на кожну почату 200 км. §
3. Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу. §
4. Строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування з причин, що не залежать від перевізника. §
5. Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну. §
7. Термін доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і перевізник повідомив одержувача про прибуття вантажу та можливість передачі вантажу в розпорядження одержувача. Порядок повідомлення одержувача визначається національним законодавством, чинним в місці видачі вантажу. Таким чином, оскільки відстань відправки по накладній № 22289389 становить 506 км., беручи § 3 ст. 24 УМВС, який подовжує строк доставки вантажу на 1 добу на операції, пов`язані з відправлення вантажу та на 1 добу на митні операції, загальний строк доставки не повинен перевищувати 5 днів. Оскільки фактично товар було доставлено за накладною № 22289389 02.03.2020, а тому відповідач прострочив доставку вантажу на 2 доби. Відповідно до ст. 45 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення: §
1. Якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 "Термін доставки вантажу", перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки. § 2.Розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, і величини (тривалості) перевищення терміну доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки (в добі) до загального терміну доставки, а саме : 6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки; 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше однієї десятої, але не більше трьох десятих загального терміну доставки; 30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки. Виходячи прострочення терміну доставки за накладною №22289389 (2 доби перевищення терміну доставки/5 діб терміну доставки, тобто термін доставки перевищено понад три десятих) неустойка нараховується у розмірі 30% провізної плати. Такими чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що неустойка за прострочення доставки вантажу становить 5 296,02 грн (17 653,40 х 30%). Відповідно до § 1 статті 46 УМВС право пред`явлення претензії до перевізника належить відправнику і одержувачу. §3 статті 46 УМВС передбачено, що претензія пред`являється щодо кожної відправки окремо. Згідно з § 5 статті 46 УМВС претендатель зобов`язаний додати до претензії документи, що обґрунтовують претензію, зазначені в Правилах перевезень вантажів. Накладна і комерційний акт прикладаються в оригіналах. Відповідно до § 6 статті 46 УМВС якщо претензія оформлена з порушенням приписів § 3 і § 5 цієї статті, вона повертається претендателю без розгляду в строк не пізніше 15 днів з дня її надходження перевізнику із зазначенням причини її повернення. У таких випадках не настає призупинення перебігу строку давності, передбачений § 3 статті 48 "Строки давності". Якщо перевізник повертає претендателю претензію пізніше 15-денного терміну, то перебіг строку давності зупиняється з наступного дня після закінчення цього терміну до дня відправлення перевізником претендателю даної претензії. Повернення перевізником претендателю такої претензії не є її відхиленням і не дає претендателю права звернутися з позовом до судових органів. Перевізник зобов`язаний в 180-денний строк з дня отримання претензії розглянути її, дати відповідь претендателю і при повному або частковому визнанні претензії сплатити претендателю належну суму. При частковому або повному відхиленні претензії перевізник повідомляє претендателю підставу відхилення претензії і одночасно повертає документи, прикладені до претензії (відповідно до § 7, 8 статті 46 УМВС). Статтею 48 УМВС передбачено, що позови до перевізника на підставі цієї Угоди пред`являються: про перевищення терміну доставки вантажу - протягом 2 місяців. Зазначені в § 1 цієї статті строки обчислюються з моменту виникнення права пред`явлення позову, встановленого в § 2 статті 47 "Вимоги за договором перевезення. Підсудність" цієї Угоди. День початку перебігу строку давності в строк не включається. Пред`явлення претензії, оформленої відповідно до статті 46 "Претензії" цієї Угоди, зупиняє перебіг строків давності, передбачених у § 1 цієї статті. Перебіг терміну давності продовжується з того дня, коли перевізник повідомив претендателю про повне або часткове відхилення його претензії або з моменту закінчення терміну, встановленого в § 7 статті 46 "Претензії" цієї Угоди, якщо претензія залишена перевізником без відповіді. Повторне пред`явлення претензії на тій самій підставі не зупиняє перебіг строків давності, передбачених у § 1 цієї статті. Пропуск строків давності є підставою для відхилення вимог. Як вбачається із матеріалів справи, 02.03.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" було повідомлено про прибуття вантажу, що підтверджується календарним штемпелем у графі 35 залізничної накладної №22289389. Тобто, останнім днем для пред`явлення претензії до залізниці було 02.05.2020, яке було вихідним днем (субота). 04.05.2020 цінним листом з описом вкладення позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1119, яка була отримана відповідачем 06.05.2020, що підтверджується повідомленням про вручення №0500095336321. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно врахував пред`явлення 04.05.2020 позивачем претензії без порушення умов УМВС, так як нормами вказаної Угоди не передбачено можливості перенесення строків, якщо останній день строку припадає на вихідний день, колегією суддів відхиляються, оскільки статтею 5 УМВС передбачено, що в разі відсутності відповідних положень в дійсній Угоді застосовується законодавство тієї країни, в якій правомочна особа реалізує свої права. Оскільки УМВС не містила відповідних положень щодо обчислення строків на пред`явлення претензії у разі, коли останній день припадає на вихідний день, а тому з метою врегулювання даного питання судом першої інстанції були правомірно застосовані положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Оскільки 02.03.2020 припадало на суботу, тобто, на вихідний день, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останній день пред`явлення претензії переноситься на наступний робочий день, а саме, понеділок - 04.05.2020. При цьому, з наданих до матеріалів справи доказів відправлення вбачається, що саме 04.05.2020 позивачем була надіслана претензія відповідачу, тобто, в межах двомісячного строку, передбаченого вимогами ст. 48 УМВС. Оскільки вищевказана претензія листом №ЦМ-У-1957 від 04.06.2020 була залишена відповідачем без розгляду, даний лист був отриманий позивачем 15.06.2020, а тому Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" звернулось до господарського суду про стягнення штрафу в межах строків, встановлених ст. 48 УМВС. А тому, враховуючи факт порушення відповідачем строку доставки, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5 926,02 грн. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/8894/20. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/8894/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/8894/20 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/8894/20.
5. Матеріали справи № 910/8894/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.А. Дідиченко Судді С.А. Пашкіна С.І. Буравльов