Постанова 4824 № 758/14876/19

справа № 758/14876/19 головуючий у суді І інстанції Ларіонова Н.М. провадження № 22-ц/824/1264/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 11 січня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мостової Г.І. суддів Слюсар Т.А., Суханової Є.М., за участю секретаря судового засідання Сердюк К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Квітіна Руслана Валерійовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Експерементальний механічний завод» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення, - в с т а н о в и в : ПАТ «Експериментальний механічний завод» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Тарасенка І.М., індексний номер рішення 46884207 від 16 травня 2019 року, яким майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 . Одночасно з позовною заявою, до суду першої інстанції позивачем була подана заява про забезпечення позову, в якій останній просив заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна загальною площею 8 016,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 806528980000) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Подана заява обґрунтована тим, що 16 травня 2019 року Державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Тарасенко І.М. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі № 640/5124/19, яке не набрало законної сили, прийнято рішення № 46884207 від 16 травня 2019 року про скасування реєстраційної дії: права власності № 44904808 від 28 грудня 2018 року. Скасовано державну реєстрацію права власності № 44904808 від 28 грудня 2018 року та поновлено право власності на майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 . Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року рішення від 16 травня 2019 року, яке виконувалось державним реєстратором, у справі № 640/5124/19 скасовано, а позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 640/5124/19. На сьогоднішній день все майно ПАТ «Експериментальний механічний завод» зареєстроване за ОСОБА_1 та має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 806528980000. При прийняті оскаржуваного рішення Державним реєстратором були грубо порушені норми діючого законодавства України, а також права та інтереси ПАТ «Експериментальний механічний завод», як єдиного законного власника. Державна реєстрація була за ОСОБА_1 проведена незважаючи за записи про обтяження нерухомого майна (податкова застава), отже воно є очевидно протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З урахуванням наведеного вище, позивач вбачав наявність очевидної небезпеки в тому, що невжиття заходів, може ускладнити виконання судового рішення у разі ухвалення такого, якщо відносно спірних об`єктів нерухомого майна будуть здійснені ще будь-які реєстраційні дії. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року задоволено заяву ПАТ «Експерентальний механічний завод» про забезпечення позову. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна загальною площею 8 016,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на приватній власності ОСОБА_1 . Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення про задоволення позову, якщо відносно спірних об`єктів нерухомого майна будуть здійснені ще будь-які реєстраційні дії. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Квітін Р.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували побоювання останнього про можливе відчуження нерухомого майна, яке є предметом спору, а отже, рішення суду про забезпечення позову не відповідає критеріям, встановленим ЦПК України, оскільки прийняте на підставі не обґрунтованого припущення, у зв`язку із чим підлягає скасуванню. Позивач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, направив до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення, де заперечив щодо змісту та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачені статтею 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову. Відповідно до п.п. 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. У провадженні Подільського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «Експерементальний механічний завод» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Тарасенка І.М. про визнання протиправним та скасування рішення. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами ПАТ «Експерементальний механічний завод» та ОСОБА_1 існує спір щодо права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого ставиться питання про скасування рішення державного реєстратора про скасування реєстраційної дії права власності, яким поновлено право власності на майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 . Відповідно до п.п. 1, 8, 9 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав. Відповідно до п.п. 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Правовідносини виникли між ПАТ «Експерементальний механічний завод» та Державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Тарасенком І.М. у зв`язку з здійсненням державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем ОСОБА_1 на підставі рішення суду, яке в подальшому скасоване. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі № 640/5124/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Ю.В. від 28 грудня 2018 року № 44904808. 16 травня 2019 року Державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Тарасенко І.М. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі № 640/5124/19, яке не набрало законної сили, прийнято рішення № 46884207 від 16 травня 2019 року про скасування реєстраційної дії: права власності № 44904808 від 28 грудня 2018 року. Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду від 16 березня 2020 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Отже, колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що з матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову, вбачається, що незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення про задоволення позову, якщо відносно спірного нерухомого майна будуть здійснені ще будь-які реєстраційні дії. Підсумовуючи, викладене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, оскільки спосіб забезпечення позову відповідає пред`явленому позову. А також, колегія суддів, порівнявши негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії із нерухомим майном) з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (майно може бути відчуджене), з урахуванням законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків забезпечення позову, враховуючи, що ОСОБА_1 не обмежений у праві користуватися вказаним нерухомим майном, вважає, що вказані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору. При цьому колегія суддів зазначає, що обставини викладені в заяві про забезпечення позову вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квітіна Руслана Валерійовича залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року про забезпечення позову залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 18 січня 2021 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Т.А. Слюсар Є.М. Суханова