Постанова 4811 № 465/3678/20

Справа № 465/3678/20 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П. Провадження № 33/811/1347/20 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника Прокоп Ю.Р. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 07 вересня 2020 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови, 11 червня 2020 року о 06:50 год. ОСОБА_1 по вул.Кульпарківська, 36 у м.Львові керував транспортним засобом «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вважають, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Працівником поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини апелянта. У протоколі суть порушення сформульована незрозуміло, адже не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано водієві. Формулювання «у встановленому законом порядку» не розкриває суті порушення з огляду на положення ст. 266 КУпАП. Відповідно до цієї норми огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. У протоколі не зазначено, що водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а також те. що водій відмовився від проходження такого огляду. Також в протоколі не зазначено, що водій відмовився і від проходження огляду у закладі охорони здоров`я. У матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Крім того, суд розглянув справу поверхово і формально, не допитавши свідків, працівників поліції в судовому засіданні Письмові пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо вони не надали показання в судовому засіданні під присягою. Заслухавши виступ захисника Прокоп Ю.Р., яка підтримала апеляційну скаргу та просила проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи №465/3678/20 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 073880 від 11.06.2020 (а.с.1) з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків; відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції (а.с.3) на якому підтверджено факт відмови від огляду на стан сп`яніння; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4-5), які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку; рапортом працівника поліції Сергія Гриценка (а.с.7). Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння. Доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом 11.06.2020 о 06:50 год. не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 07 вересня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.