LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805285/1464/20

від 18.01.2021 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/1464/20 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О. Категорія 44 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О. Ю. суддів Борисюка Р.М. Григорусь Н.Й. при секретарі Бірюченко Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №285/1464/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Літвин О.О. у м.Новоград-Волинський, встановив: 21.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недостовірною інформації, поширену серед колективу слідчого відділення, яка міститься в протоколі допиту ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №120160600900000257, зобов`язавши останнього спростувати вказану інформацію шляхом відкликання протоколу допиту свідка, та стягнути з нього на її користь 1000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що після ознайомлення з кримінальним провадженням по факту смерті її малолітньої доньки їй стало відомо, що у 2016 році відповідач під час його допиту у якості свідка у кримінальному провадженні надав показання наступного змісту: «до відділення інтенсивної терапії потрапила ОСОБА_3 із захворюванням пневмонії, під час лікування якої її мати відмовлялась від частини призначених ліків та поїздки до обласної лікарні м.Житомир». Вважає таку інформацію наклепницькою, недостовірною, такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки у її дитини були симптоми каліфорнійського грипу і призначені їй нашвидкуруч ліки та в подальшому транспортація були протипоказані. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і постановити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що розповсюджена відповідачем інформація є недостовірною та підтверджена належними доказами, тому її порушені немайнові права підлягають захисту в порядку ст.277 ЦК України. Судом не враховані роз`яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що 12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 , як начальника управління охорони здоров`я Новоград-Волинської міської ради, було допитано в якості свідка у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження №120160600900000257, про що оперуповноваженим кримінальної поліції Новоград-Волинського відділу поліції ОСОБА_4 складено протокол допиту свідка. У протоколі відображені такі пояснення відповідача: «... в лютому 2016 року до відділення інтенсивної терапії потрапила ОСОБА_3 , 2015 року народження із захворюванням пневмонії. Під час лікування її мати ОСОБА_5 відмовлялась від ліків, які їй призначались та поїздки до обласної лікарні м.Житомир. Напередодні, коли вперше звернулись до нас з приводу лікування ОСОБА_6 її було обстежено та направлено до обласної лікарні, де лікування до кінця не відбулось, оскільки пацієнт залишив лікарню. У зв`язку з цим було звернуто в службу справ дітей, оскільки батьки відмовлялись виконувати призначення лікарів...». Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Як роз`яснено у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Враховуючи, що ОСОБА_1 просить визнати недостовірною та спростувати показання відповідача, які містяться в протоколі його допиту працівником поліції в якості свідка у кримінальному провадженні, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що питання достовірності інформації у вигляді показань свідка у кримінальній справі не може бути предметом розгляду в порядку способу захисту немайнового права, передбаченого ст.277 ЦК України. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»