Постанова 4802 № 161/18821/19

Справа № 161/18821/19 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/39/21 Категорія: 36 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 січня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Матвійчук Л.В., Осіпука В.В., з участю: секретаря судового засідання Галицької І. П., позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів Каліщука В. П., Крощука І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Волиньгаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ним у червні 2019 року було виявлено борг по оплаті за спожитий газ, хоча він щомісячно вносив оплату за газ згідно з показниками лічильника. У зв`язку з цим 19.06.2019 року він звернувся в центр обслуговування клієнтів АТ «Волиньгаз» щодо звірки та отримав відповідь із роздруківками сум, дат оплати та сумою заборгованості. Із сумою заборгованості він не погодився, а тому повторно звернувся з листом до відповідачів, проте відповіді ним отримано не було. 29.08.2019 року він виявив факт незаконного, без належного попередження, відключення його будинку від газопостачання, а саме, що на запірному крані газової труби наявні дві яскраво-жовті кришки та пломба. 07.09.2019 року він скерував лист на адресу АТ «Волиньгаз» з претензією з приводу вчинених дій щодо відключення газопостачання, однак відповіді не отримав. На підставі наведеного вважає, що відповідачі грубо порушили його права, оскільки ніяк не відреагували на його звернення, незаконно проникли на його територію, припинивши газопостачання будинку, незаконно позбавили його сім`ю можливості користуватися послугою газопостачання заподіявши йому моральну шкоду, а тому просить суд визнати дії відповідачів по припиненню газопостачання за адресою його проживання незаконними, зобов"язати відповідачів притягнути до відповідальності осіб, які припинили газопостачання, стягнути з відповідачів на його користь 570 грн вартості робіт з припинення газопостачання, 400 грн 18 коп. вартості повторного відновлення подачі газу, 833 грн 05 коп. збитків за обсяг невідпущеного природного газу, 30000 грн на відшкодування моральної шкоди. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати як незаконне і необґрунтоване, прийняте судом без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачі не додержались встановленої законом процедури для відключення його як споживача від газопостачання за борг по оплаті за постачання газу, існування якого він не визнає. Вважає, що відповідачі його не повідомили належним чином про відключення газу, а тому позов підлягає до задоволення. У відзивах на апеляційну скаргу АТ «Волиньгаз» та ТОВ "Волиньгаз Збут" просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказують, що апеляційна скарга є безпідставною та необгрунтованою, так як ТОВ "Волиньгаз Збут" впродовж 2019 року направляло смс- повідомлення позивачу на його телефон про наявність заборгованості і у строк, що не перевищує встановлений законом, а саме 02.08.2019 року направило споживачу рекомендований лист із попередженням про відключення від газопостачання у разі непогашення боргу. Зазначають, що оскільки борг не був погашений, то 29.08.2019 року працівниками АТ "Волиньгаз" було здійснено пломбування газового запірного пристрою та фактичне відключення будинку боржника від газопостачання. Згідно з ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів при здійсненні відключення позивача від газопостачання є правомірними. Позивачем суду не доведено, що дії (бездіяльність) відповідачів є неправомірними, а тому суд не встановив складу цивільного правопорушення в діях відповідачів, а, як наслідок, і відсутні підстави для покладання на відповідачів обов`язку з відшкодування позивачу будь - якої шкоди. Такий висновок суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам закону. Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. З матеріалів справи вбачається, що оператором газорозподільної системи є відповідач АТ «Волиньгаз». Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання, які АТ «Волиньгаз» постачає до будинку АДРЕСА_1 . В червні 2019 року позивачу стало відомо про існування заборгованості за спожитий газ. У зв`язку з цим 19.06.2019 року він звернувся в Центр обслуговування клієнтів з даного приводу та отримав відповідь про те, що ним несвоєчасно надавалися показники лічильника обліку газу, у результаті чого АТ «Волиньгаз» визначило фактичні об`єми розподілу та споживання природного газу за розрахункові періоди на рівні планових місячних об"ємів споживання на відповідні періоди із врахуванням групи споживання побутового споживача. ТОВ «Волиньгаз Збут» на адресу позивача було направлено повідомлення від 02.08.2019 року про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості від 01.08.2019 року у зв`язку з заборгованістю в сумі 8793 грн 51 коп. У разі, якщо ця заборгованість не буде погашена в строк до 11.08.2019 року, споживач зобов`язаний самостійно припинити споживання природного газу шляхом перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та надати безперешкодний доступ працівникам АТ «Волиньгаз» для здійснення заходів з примусового припинення газопостачання до його об`єкту за дорученням ТОВ «Волиньгаз Збут» (а.с. 41). 08.08.2019 року ТОВ «Волиньгаз Збут» скерувало на адресу АТ «Волиньгаз» доручення № 7 на відключення абонентів-боржників, в тому числі і ОСОБА_1 , за спожитий природний газ. Відповідно до доручення 29.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 було припинено газопостачання у зв`язку із наявністю заборгованості. Між сторонами було укладено типовий договір про надання послуг з постачання природного газу побутовим споживачам, у відповідності до «Правил постачання природного газу», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496, та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Згідно із статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до пункту 21 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред`явленням службового посвідчення на об`єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення. Згідно із п. 5.1 п.п.1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» Споживач має право: отримувати послуги постачання природного газу на умовах, зазначених у цьому Договорі. Відповідно до п. 14 «Правил» розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг із газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. Згідно з п. 22 «Правил» побутовий споживач зобов`язаний забезпечувати повну та своєчасну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору і є відповідальним за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення ним плати за надані послуги з газопостачання. Згідно із п. 4.9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором протягом десяти днів після встановленого строку, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу Споживачу у порядку, визначеному цим Договором. Відповідно до п. 4.11 вказаної Постанови, якщо Споживач не погоджується з рахунком Постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його, Споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється. Згідно із п. 6.1 цієї ж Постанови постачальник має право: 1) отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ; 2) контролювати правильність оформлення Споживачем платіжних документів; 3) ініціювати припинення постачання природного газу Споживачу у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством; 4) безперешкодного доступу до лічильників газу Споживача для перевірки показань фактично використаних Споживачем обсягів природного газу; 5) проводити разом зі Споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта; 6) отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства; 7) мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим Договором. Пунктом 7.1 Постанови встановлено, що за умови порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості та після встановленого цим Договором терміну, Постачальник має право звернутися до Оператора ГРМ з дорученням про припинення постачання природного газу Споживачу. Згідно із п. 18 «Правил», у разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів (а Оператору ГРМ - копій) газопостачання побутовому споживачу не припиняється. Зі змісту довідки про фінансовий стан вбачається, що заборгованість за спожитий газ ОСОБА_1 було погашено лише в жовтні 2019 року (а.с. 46). Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відключення споживача відбулось у зв`язку із наявністю на час вчинення дій відповідачами заборгованості. Отже, відмовляючи в задоволенні позову суд обґрунтовано виходив з правомірності дій відповідачів щодо припинення розподілу природного газу до будинку позивача, та відповідності Кодексу ГРС всіх дій, які передували припиненню газопостачання ОСОБА_1 , а відтак, дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є в цілому необґрунтованими, зокрема, і в частині відшкодування моральної шкоди, які є похідними. Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, а фактично зводяться до переоцінки доказів. Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді