Ухвала КЦС ВС № 727/11422/19

Ухвала 18 січня 2021 року м. Київ справа № 727/11422/19 провадження № 61-450ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 05 січня 2021 року Тельнов О. А. , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в зазначеній вище справі. Згідно частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України). Згідно із частинами першою та другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно із частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Вказана касаційна скарга подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України. Як убачається із матеріалів касаційного провадження подана касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Тельновим О. А., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія СЕ № 1016552 від 31 грудня 2020 року. Згідно з долучених до касаційної скарги документів, а саме договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року вбачається, що цей договір діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Тельновим О. А. 31 грудня 2020 року та 05 січня 2021 року через засоби поштового зв`язку відправлена до Верховного Суду. Тобто, станом на момент подання касаційної скарги строк дії договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року закінчився, а тому особі, яка подала касаційну скаргу, слід надати відповідний документ/документи на підтвердження своїх повноважень, як представника ОСОБА_1 станом на 05 січня 2021 року. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. В касаційній скарзі заявник, як підставу касаційного оскарження судового рішення, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте особа, яка подала касаційну скаргу, не указує щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності. У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати лише додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, що не узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими статтею 409 ЦПК України. Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, вказати за наявності адресу електронної пошти ОСОБА_1 або зазначити про її відсутність та надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький