Ухвала КЦС ВС № 530/1845/16-ц

Ухвала 13 січня 2021 року м. Київ справа № 530/1845/16-ц провадження № 61-30607св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), ХоптиС. Ф., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - приватне підприємство «Агроекологія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ Держгеокадастру у Зінківському районі Полтавської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнязаяву приватного підприємства «Агроекологія» про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроекологія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру у Зінківському районі Полтавської області, про визнання правочину недійсним, за касаційною скаргою приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області, у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Панченка О. О., Пікуля В. П., від 05 квітня 2017 року, ВСТАНОВИВ: У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру у Зінківському районі Полтавської області, про визнання правочину недійсним. Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області, у складі судді Должко С. Р., від 29 грудня 2016 року відкрито провадження у справі. Не погодившись із вказаною ухвалою у частині підсудності справи Зіньківському районному суду Полтавської області, ПП «Агроекологія» подало апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05 квітня 2017 року прийнято відмову ПП «Агроекологія» від апеляційної скарги на ухвалу Зінківського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2016 року. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Агроекологія» на ухвалу Зінківського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2016 року закрито. Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року касаційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено. Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 квітня 2017 року скасовано, а справу передано на розгляд суду апеляційної інстанції. У поданій до Верховного Суду заяві ПП «Агроекологія»просить провести розподіл судових витрат у розмірі 1 762, 00 грн, пов`язаних з розглядом касаційної скарги ПП «Агроекологія» на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 квітня 2017 року, покласти витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на позивача. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку, що у випадку скасування судом касаційної інстанції судового рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл витрат по сплаті судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18). Подібний правовий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 червня 2018 року № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242 цс18), від 13 березня 2019 року № 753/1534/16-ц (провадження № 14-56цс19), зокрема вказано, що оскільки за наслідками розгляду касаційної скарги оскаржувані рішення скасовані та справа направлена на розгляд до суду першої (апеляційної) інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У цій справі Верховний Суд постановою від 24 жовтня 2018 року скасував ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 квітня 2017 року, а справу передав на розгляд до суду апеляційної інстанції. Тобто остаточного рішення по суті спору суд касаційної інстанції не приймав, а тому підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат додатковим рішенням (постановою) відсутні. Керуючись статями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви приватного підприємства «Агроекологія» про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроекологія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру у Зінківському районі Полтавської області, про визнання правочину недійсним - відмовити. Справу направити до суду апеляційної інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк