Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/6211/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6211/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 18 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №62781263 від 22.10.2020 в сумі 5100,00 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у позові Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено. Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, подавши апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позову. Таку позицію Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області пояснює тим, що в міру своїх повноважень вчиняло необхідні дії для виконання рішення №120/1198/19-а, а тому вважає, що відповідач неправомірно виніс постанову, на підставі якої на позивача наклав штраф за невиконання судового рішення. Відповідач у письмовому відзиві вважає, що вказана постанова прийнята в спосіб, порядку та в межах повноважень органу державної виконавчої служби визначених чинним законодавством України, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 120/1198/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 перерахованої пенсії у зменшеному розмірі 75% від суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Рішення суду звернуто до виконання і 07.08.2020 у справі видано виконавчий лист. На підставі виконавчого документа постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 11.08.2020 відкрито виконавче провадження № 62751263 щодо виконання судового рішення та надано боржнику 10-денний строк на виконання рішення суду та надання документального підтвердження такого виконання. Листом від 21.08.2020 № 0200-0802-5/38668 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/1189/19-а добровільно виконане до відкриття виконавчого провадження. Так, на виконання вказаного рішення, Головним управлінням проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 05.03.2019 склав - 14553,00 грн. та донараховано стягувачу кошти в сумі 21111,93 грн. за період з 05.03.2019 по 31.12.2019, що підтверджується розрахунком на доплату. Також повідомлено, що сума заборгованості у розмірі 21111,93 грн. за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України. Крім того, зазначено, що в Головного управління відсутні правові підстави для виплати пенсій колишнім працівникам силових структур за рахунок власних коштів. Також вказано, що Головним управлінням сформовано потребу у бюджетних коштах, оскільки бюджетні зобов`язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, шляхом обліку вказаної заборгованості в Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Відтак, Головним управлінням вжито всіх можливих заходів у відповідності до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь стягувача. Як додаток до листа, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області надано розпорядження про перерахунок пенсії стягувача та розрахунок доплати пенсії за рішенням суду. 08.10.2020 стягувач ОСОБА_1 звернувся із заявою до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якій просив забезпечити повне виконання судового рішення та накладення штрафу на посадових осіб. 13.10.2020 державним виконавцем надіслано пенсійному органу вимогу №9149/2.3-22/8 про необхідність виконання рішення суду у справі №120/1198/19-а, та зобов`язано надати документальне підтвердження щодо повного та фактичного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1198/19-а до 21.10.2020. Листом від 15.10.2020 за №0200-0802-5/48828 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило, що добровільно до відкриття виконавчого провадження виконало рішення суду. Також вказало, що сума заборгованості у розмірі 21111,93 грн. за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону №2262 встановлено, що виплата пенсій особам, що мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Власні кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, що передбачено ст. 72 Закону №1058. Тобто в Головного управління відсутні правові підстави для виплати пенсій за рахунок власних коштів. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 22.10.2020 в рамках виконавчого провадження №62781263 накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штраф у розмірі 5100 грн., у зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин, і зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець виконував процесуальні дії у ВП № 62781263 на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а позивачем не доведено, що рішення суду не виконано ним в повному обсязі з поважних причин, за відсутності реальної можливості його виконання. Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких він прийшов з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Частинами другою та четвертою статті 257 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин першої та другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Варто звернути увагу на те, що ч. ч. 1, 2, 3 ст. 63 вказаного Закону, встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме: за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження; у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність; виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником; у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом; у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Відповідно до положень ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Отже, нормами Закону України «Про виконавче провадження» встановлено перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню з визначенням певних прав та обов`язків учасників виконавчого провадження та самого органу, що здійснює виконання. Крім того, врегульовано порядок вчинення виконавчих дій, а за невиконання та/або уникнення виконання рішення державного виконавця, передбачено прийняття постанови про накладення штрафів та вчинення інших дій, спрямованих на остаточне виконання виконавчого документа. Передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення б е з п о в а ж н и х п р и ч и н. З огляду на викладене, колегією суддів враховується, що, як було зазначено, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, у випадку, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, однак, не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу, є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення. Виплата пенсій може бути здійснена позивачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат відповідне територіальне управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18). Як вбачається з матеріалів справи, що переглядається, позивач прийняв до виконання судове рішення, видав розпорядження про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , нарахував суми доплати за результатом перерахунку і визначив суму до виплати та надіслав бюджетний запит про виділення коштів Головному розпоряднику коштів. Беручи до уваги, що Головним управлінням ПФУ в Вінницькій області виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 120/1198/19-а не в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на Головне управління ПФУ у Вінницькій області за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом. Питання, пов`язані з виникненням труднощів з виконання судового рішення чи його незрозумілістю, зокрема, вирішуються шляхом роз`яснення або встановлення способу виконання рішення суду. Суд наголошує, що державний виконавець з огляду на свій правовий статус не може під час примусового виконання судового рішення давати правову оцінку змісту (суті) рішень суб`єкта владних повноважень, які прийняті останніми на виконання рішення суду, як критерію/умови належного виконання боржником судового рішення (щодо якого відкрито виконавче провадження). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №805/2174/17-а. Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскарженої постанови відповідача і за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального права, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Судові витрати, понесені позивачем, суб`єктом владних повноважень, по сплаті судового збору у зв`язку із зверненням до суду з позовом та поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, з огляду на приписи ч.2 ст.139 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити . Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року скасувати. Прийняти постанову, якою позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 22.10.2020 ВП № 62781263 про накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №120/1198/19-а. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 18 січня 2021 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Боровицький О. А.