Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4716/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4716/20 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карашинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Карашинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення 41 позачергової сесії Карашинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 31.01.2020 року №41-1/VII "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад". Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, тривалістю на п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом яких останній мав усунути недоліки, а саме: надати до суду доказ сплати судового збору в сумі 840,8грн; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення позову без руху. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції зроблено безпідставні висновки щодо ненадання позивачем аргументованого клопотання про визнання причин пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом поважними. Апелянт зазначає, що про винесення спірного рішення йому стало відомо лише 17.07.2020, при цьому, із спірним рішенням ознайомитись 31.01.2020 року на офіційному сайті Карашинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області ознайомитись змоги не мов, оскільки був не обізнаний про існування у відповідача обов`язку здійснювати офіційне оприлюднення рішень в мережі інтернет. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з позовом щодо скасування рішення Карашинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області прийняте 31.01.2020 року, при цьому позов до Черкаського окружного адміністративного суду подано лише 22.10.2020, тобто із пропуском шестимісячного строку на звернення до суду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачу строк тривалістю п`ять днів, з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 840,8грн та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. На виконання вимог ухвали позивачем 11.11.2020 подано до суду квитанцію ПАТ КБ "Приватбанк" про сплату судового збору в сумі 840,80 грн, а також заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Заяву про поновлення строку звернення до суду позивачем обґрунтовано протиправністю дій відповідача, що полягала у неповідомленні мешканців села про прийняття оскаржуваного рішення, однак не надано доказів про відсутність оприлюднення спірного рішення відповідачем. Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції заяву про визнання причин пропуску строку поважними визнано такою, що не містить належних обґрунтувань та доказів для її задоволення, а тому позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами ст. 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Положеннями частини 1 та 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався, або повинен був дізнитись про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21 березня 2019 року у справі826/5240/18 (адмін. провадження № К/9901/2222/19). Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, спірне рішення опубліковано відповідачем на офіційному веб-сайті Карашинської громади 31.01.2020 року. На підставі чого, та з урахуванням ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", судом першої інстанції зроблено висновки про невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху в частині надання вмотивованого клопотання про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними. Приписами статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію. Відтак, оприлюднення оскаржуваного рішення на офіційному веб-сайті спірного рішення є належним способом повідомлення громади, в тому числі позивача, про прийняття оскаржуваного рішення та, відповідно, саме з цієї дати слід обраховувати строк на звернення до суду щодо оскарження такого рішення. Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та колегією суддів відхиляється за необґрунтованістю. При цьому, доводи апелянта щодо його необізнаності із роботою мережі інтернет не може свідчити про безпідставність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху. Тож слід зауважити, що повернення судом адміністративного позову з огляду на неусунення недоліків позовної заяви, та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні. Відсутні також підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат. Керуючись ст.ст. 160, 161, 229, 294, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карашинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А.Б. Парінов (Повний текст постанови складено 18.01.2021 р.)