Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/597/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/597/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року (суддя Бойченко Ю.П., повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ», в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.11.2018 № 0017721414, № 0017731414, № 0017741414 та № 0017751414. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу № 3200 від 17.09.2018 у період з 24.09.2018 по 28.09.2018 посадовими особами ГУДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 23.09.2018, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.01.2011 по 23.09.2018, за результатами якої складено Акт № 588/08-01-14-14/32154499 від 05.10.2018. В ході перевірки податковим органом було встановлено порушення з боку платника податків: п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 4961088 грн. за 2018 рік та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на суму 10157479 грн.; п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 8842,00 грн., у тому числі за жовтень 2016 року на суму 6818 грн., за листопад 2016 року на суму 2024 грн.; п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а саме відсутня реєстрація податкових накладних протягом граничного строку, у зв`язку з чим застосовується штрафна санкція у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість з вартості реалізованого пального у сумі 4421,00 грн. На підставі висновків Акту перевірки податковим органом 13 листопада 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0017741414, згідно з яким ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10157479 грн.; № 0017751414, згідно з яким ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6201360,00 грн., у тому числі за основним зобов`язанням 4961088,00 грн., за штрафними санкціями 1240272,00 грн.; № 0017731414, відповідно до якого ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 11052,50 грн., з якої 8842,00 грн. основне зобов`язання, 2210,50 грн. штрафні санкції; № 0017721414, згідно з яким до якого ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість на загальну суму 4421,00 грн. Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції встановив, що за висновком відповідача, який ліг в основу нарахування податкових зобов`язань, позивач не відніс до складу доходу суму непогашеної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» та занизив дохід за півріччя 2018 року на загальну суму 27561600 грн. Так, судом встановлено, що між ТОВ «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» та Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» було укладено договори оренди повітряних суден. В ході перевірки податковим органом встановлено, що за вказаними договорами позивач має борг перед контрагентом, який станом на 01.01.2018 складає 27561600 грн. (рядок 1615 Балансу Ф.1), проте згідно з рядком 1615 Балансу Ф.1 станом на 20.09.2018 заборгованість не відображена. Доказів погашення такої заборгованості в ході перевірки позивачем не надано, у зв`язку з чим податковий орган дійшов висновку, що в даному випадку має місце безнадійна заборгованість. Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що заборгованість платника податків перед контрагентом, щодо якої закінчився строк позовної давності, є доходом платника податків, який має бути відображений останнім у власній податковій та бухгалтерській звітності. Суд першої інстанції дійшов висновку про хибність доводів податкового органу, що за заборгованістю позивача перед Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» на суму 27561600 грн. минув строк позовної давності, з огляду на те, що матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач листами від 12.01.2015 № 024/11-15 та від 02.01.2018 № 02-01/18/1 повідомляв Компанію «AIROP CYPRUS LIMITED» про визнання заборгованості на суму 27561600 грн. та вчинення дій щодо її погашення в добровільному порядку. Також матеріали адміністративної справи містять додаткові угоди до контрактів, відповідно до яких сторонами збільшено строк позовної давності до 10 років. З посиланням на статті 259, 264 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність та необґрунтованість податкових повідомлень-рішень в частині визначення даного порушення, що тягне за собою їх скасування. Проте суд апеляційної інстанції вважає такий висновок помилковим. Суд першої інстанції залишив поза увагою норми податкового законодавства, які в розрізі з обставинами спірних правовідносин є спеціальними та спростовують доводи позивача у цій частині. Так, суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку. Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Статтею 44 Податкового кодексу України встановлені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи. За приписами вказаної статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Також відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано скаргу в адміністративному порядку на податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки № 588/08-01-14-14/32154499 від 05.10.2018. Рішенням ДФС України від 25.01.2019 № 3828/6/99-99-11-04-02-25 скаргу ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0017721414, № 0017731414, № 0017741414, № 0017751414 без змін. До скарги позивачем не було надано додаткові документи, які не були взяті до уваги контролюючим органом під час позапланової перевірки, зокрема, листи-повідомлення від 12.01.2015 № 024/11-15 та від 02.01.2018 № 02-01/18/1 про визнання заборгованості перед Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED» на суму 27561600 грн. та додаткові угоди до контрактів про збільшення строку позовної давності до 10 років. Також позивачем не надано доказів, що під час проведення перевірки податковий орган не взяв до уваги вищезазначені документи. Докази надіслання листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення або надання безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів, засвідчені печаткою платника податків, матеріали справи не містять. На вимогу суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази наявності вищенаведених документів на час проведення перевірки позивачем також не надані, що свідчить про їх відсутність на час проведення податкової перевірки. Щодо доводів позивача про не вручення акту перевірки, що позбавило останнього надати документи у спростування висновків податкового органу, суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом було проведено виїзну перевірки. Тобто, позивач був обізнаний про її проведення та закінчення, проте не проявив належної зацікавленості щодо результатах такої перевірки. Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що Акт перевірки у визначений законодавством строк було направлено на адресу позивача, проте не вручений з незалежних від податкового органу причин, а тому акт вважається таким, що вручений платнику податків в силу приписів статті 42 Податкового кодексу України. При цьому суд апеляційної інстанції критично ставиться до надання цих документів до суду першої інстанції, адже такі документи можуть бути формально складаними задля уникнення податкової відповідальності. Такі висновки суду апеляційної інстанції підтверджуються й ліквідаційним балансом станом на 20.09.2018, який було надано позивачем до податкової перевірки, за яким кредиторська заборгованість ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» за товари (роботи, послуги) дорівнює « 0». Доводи позивача, що висновки податкового органу спростовуються судовим рішенням господарського суду, згідно з яким судом визнано відповідну суму як кредиторську заборгованість перед Компанією «AIROP CYPRUS LIMITED», суд апеляційної інстанції не вважає такими, що є належним спростуванням висновків податкового органу, адже господарський суд не розглядав сукупність встановлених податковим органом обставин в ході перевірки. Такі висновки господарського суду ґрунтувалися виключно на документах, наданих сторонами правочину. Враховуючи встановлені та викладені обставин, в розрізі з положеннями Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість висновків відповідача у цій частині. Також за висновками акту перевірки загальна сума доходу платника податків за перевіряємий період складає 81849342 грн., загальна сума витрат за перевіряємий період складає 102364463 грн., відхилення між доходами та затратами від діяльності підприємства складає -20515207 грн. Від`ємне значення виникло в результаті перевищення витрат над доходом в результаті віднесення ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» до складу витрат витрати у розмірі 10157479 грн., які не підтверджені відповідними бухгалтерськими документами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з акту перевірки та відзиву на позовну заяву неможливо встановити, які саме господарські операції з загальної суми у 20515207 грн. підтверджені документально, а які не підтверджено. З акту перевірки та доданих до нього додатків неможливо встановити по яким саме господарським операціям контролюючим органом встановлено завищення витрат на суму 10157479 грн., неможливо встановити в якій частині документи було надано, а в якій ні, а тому висновок контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату на суму 10157479 грн. та відповідно висновок про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2017 на зазначену суму, не відповідає критеріям обґрунтованості та є належним чином не вмотивованим. Отже, спірні податкові повідомлення рішення в частині вищевказаного порушення підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню. Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає цей висновок суду першої інстанції таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Як було зазначено вище, відповідно до приписів податкового законодавства платник податків зобов`язаний після початку перевірки надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Як вбачається зі змісту Акту перевірки, платником податків завищено від`ємний результат фінансового результату за 2017 рік на суму 10157479 грн. Відповідно до бухгалтерських документів, наданих до перевірки, загальна сума доходу у періоді, який перевірявся, складає 81849342 грн., відхилення між доходами та затратами від діяльності підприємства складає (-) 20515207 грн. У податкових деклараціях за 2015-2017 роки збиткові операції коригувалися податковими різницями у розмірі: 2015 рік 3422927 грн., 2016 рік 5575357 грн., 2017 рік 1963989 грн. У зв`язку з цим об`єкт оподаткування по рядку 4 декларації з податку на прибуток за 2015 рік склав 97285 грн., за 2016 рік 507346 грн., за 2017 рік збиток склав (-) 10157479 грн. Також податковим органом докладно викладено норми чинного законодавства, які дають можливість зрозуміти платнику податків якими саме документами мають бути підтверджені задекларовані показники. При цьому, як зазначено в Акті перевірки, письмових пояснень з приводу встановлених розбіжностей посадовими особами не надавалися. Висновок суду першої інстанції, що саме на податковий орган покладено обов`язок обґрунтувати в якій частині документи було надано, а в якій ні, колегія суддів вважає помилковим, адже одним з завдань податкового органу є здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, тоді як до обов`язків платника податків відноситься ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. За висновком суду апеляційної інстанції, контролюючий орган не може, без наявності первинних та бухгалтерських документів, встановити за якими операціями не відображені або невірно відображені доходи та збитки платника податків. Таким чином, дослідивши в ході перевірки надані платником податків документи та встановивши, що останні не підтверджують задекларовані показники, відповідач обґрунтовано виклав відповідний висновок в Акті перевірки. Натомість позивач, маючи право спростувати такий висновок, не скористався у встановлений Податковим кодексом України спосіб правом, не направив до податкового органу зауваження щодо не врахування окремих документів, які в сукупності з іншими спростовують виявлене порушення. Не надані позивачем належні та допустимі докази у спростування висновку податкового органу і до суду. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи відповідача про заниження ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» у спірному періоді фінансового результату на загальну суму 38252638 грн., у тому числі за 2017 рік на 10157479 грн., за 2018 рік на 27561600 грн., є обґрунтованими та доведеними, а податкові повідомлення-рішення від 13.11.2018 № 0017741414 та № 0017751414 правомірними. Щодо встановлення порушень з боку позивача задекларованих зобов`язань з податку на додану вартість, відповідач зазначає, що відповідно до наданих до перевірки первинних документів встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «ТНК Індастріз Україна», за якими ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» сформовано податковий кредит з ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 9261,63 грн., тоді як контрагентом останнього сформовано суму податкових зобов`язань у розмірі 419,14 грн., тобто виявлено розбіжність у розмірі 8842,49 грн. Згідно з даними ЄРПН ТОВ «ТНК Індастріз Україна» 29.12.2015 зареєстровано податкову накладну № 255 від 20.12.2015 на суму 2514,86 грн., у тому числі ПДВ 419,14 грн. За приписами п. 198.5 ст. 198 ПК України 198.5. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у визначених операціях. Пунктом 198.6 означеної статті передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. При цьому суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи позивача, що останній не може нести відповідальність за не виконання вимог податкового законодавства контрагентом, адже за приписами статті 201 податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. З огляду на викладене, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, який не спростований належними та допустимими доказами з боку позивача, що ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» занижено показники у рядку 4 декларацій на загальну суму ПДВ 8842,49 грн., оскільки згідно з даними податкової декларації № 255 від 20.12.2015 сума ПДВ складає 419,14 грн. Інші податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит з ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 9261,63 грн., позивачем до перевірки надано не було, а тому податкове повідомлення-рішення № 0017731414 не підлягає скасуванню. Разом з тим є неправомірним податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого на позивача накладено штрафні санкції за не реєстрацію податкової накладної на суму 8842,49 грн. Судом першої інстанції вірно встановлено, апелянтом зворотного не доведено, що у правовідносинах між ТОВ «АК «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» та ТОВ «ТНК Індастріз Україна» саме останній виступав продавцем товару, тобто обов`язок, в силу приписів ст. 120 ПК України, щодо своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН покладено саме на контрагента позивача. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, як покупець товарно-матеріальних цінностей, не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної постачальником товару. Більш того, податковий орган встановив під час перевірки необґрунтоване формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 9261,63 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТНК Індастріз Україна», у зв`язку з чим донарахував позивачеві відповідне зобов`язання. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0017721414 підлягає скасуванню, про що вірно зазначив суд першої інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Щодо доводів позивача, про неправомірність наказу про проведення перевірки, суд апеляційної інстанції зазначає, що такий наказ не є предметом судового розгляду в даній адміністративній справі. Крім того позивач не скористався наданим законом правом на недопуск посадових осіб податкового органу до перевірки, якщо вважав, що відповідач не має право на її проведення. Якщо таке право не було реалізовано в момент допуску до перевірки, належним способом захисту порушеного/оспорюваного права платника податків є оскарження саме результатів перевірки, про що неодноразово зазначав Верховний Суд. Крім того, висновку суду першої інстанції в цій частині позивачем не оскаржуються. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року задовольнити. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року скасувати. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 280/597/19 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.11.2018 № 0017741414, № 0017751414 та № 0017731414 скасувати. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» в цій частині відмовити. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду залишити без змін. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «БІЗНЕС ДЖЕТ ТРЕВЕЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп. Постанова суду набирає законної сили з 19 січня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 19 січня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров