LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд552/2629/18

від 14.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/2629/18 Номер провадження 22-ц/814/42/21Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Пилипчук Л.І., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2018 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду, в порядку окремого провадження, із заявою про встановлення юридичних фактів. Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , у встановлений законом строк, звернувся до Другої полтавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька. 02 серпня 1995 року Другою полтавською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за № 433/1995, що зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ Другої полтавської державної нотаріальної контори 02 серпня 1995 року за порядковим номером

433. До складу спадкового майна входить 29/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровані на його бабцю - ОСОБА_3 , матір його батька. У листопаді 2017 року заявник через свого представника - ОСОБА_4 , звернувся до Другої полтавської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у вчиненні нотаріальних дій було відмовлено, про що було винесено постанову. Підстава для винесення постанови не надано документи, що підтверджують останнє місце реєстрації померлого ОСОБА_2 , у зв`язку з чим неможливо встановити місце відкриття спадщини. Також невстановленим залишається факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 . У зв`язку з вищевикладеним, просив встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його матері ОСОБА_3 , що складається з 29/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 ; встановити місце відкриття спадщини померлого ОСОБА_2 АДРЕСА_1 . Під час розгляду справи заявником були уточнені та доповнені вимоги, а саме: 1)встановити факт належності правовстановлюючого документу договору купівлі-продажу, посвідченого 05 липня 1962 року нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори Грінчішиною К.І. та зареєстрованого за реєстровим номером 2-1756, 29/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , дійсна адреса якого: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ; 2)встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його матері ОСОБА_3 , що складається з 29/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 ; 3)встановити місце відкриття спадщини померлого ОСОБА_2 АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Київського районного суд м. Полтави від 23 травня 2018 року заявлені вимоги ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено місце відкриття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 . Встановлено факт належності правовстановлюючого документу договору купівлі-продажу, посвідченого 05 липня 1962 року нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори Грінчішиною К.І., зареєстрованого за реєстровим номером 2-1756, укладеним між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) на 29/50 частини домоволодіння по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням суду, Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради звернулася до суду з апеляційною скаргою. Просила скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Позиція учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржуване рішення вплинуло на права і обов`язки Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, а вони, в свою чергу, не були залучені до участі у справі, хоча були заінтересованими у вирішенні даної справи і підлягали виклику у судове засідання. Разом з тим, розгляд справи було проведено у порядку окремого провадження, незважаючи на наявність спору про право. Узагальнені доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу Представник заявника Бурбак О.В. подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2018 року без змін. Свою позицію мотивувала тим, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано ОСОБА_1 до суду в порядку окремого провадження з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, а не для вирішення спору про право на спадщину. Щодо позиції та явки учасників справи в суд апеляційної інстанції У судове засідання з`явився представник заявника ОСОБА_1 адвокат Бурбак О.В., яка у суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в судове засідання не з`явились.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 адвоката Бурбак О.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , та рідним сином ОСОБА_3 , що підтверджується їхніми свідоцтвами про народження (а.с. 9-10). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 березня 1994 року (а.с. 7). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 14 лютого 1995 року (а.с. 8). Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена ІНФОРМАЦІЯ_3 за №433/1995 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, зареєстрованої в книзі обліку і реєстрації спадкових справ Другої полтавської державної нотаріальної контори 02 серпня 1995 року за порядковим №433. Спадкове майно складається з 29/50 часток домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вищевказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), посвідченого 05 липня 1962 року нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори Грінчішіною К.І., зареєстрованого за реєстровим номером 2-1756 (а.с. 11-12). Що стосується адреси місцезнаходження вказаного домоволодіння, то суд першої інстанції при розгляді даної заяви дійшов висновку, що правильною адресою є: АДРЕСА_1 . У листопаді 2017 року заявник через свого представника - ОСОБА_4 (на підставі довіреності серії НМІ № 083935 виданої приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу Черкаської області Осика Л.М. та зареєстрованої у реєстрі за № 2559) звернувся до Другої полтавської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у вчиненні нотаріальних дій було відмовлено, про що було винесено постанову. У постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 30 листопада 2017 року зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що ним не надано документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а саме: не надано документи, що підтверджують останнє місце реєстрації померлого ОСОБА_2 . При розгляді заяви судом першої інстанції в судовому засіданні брали участь свідки: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які своїми показаннями підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується також копією домової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 (1962 року), що надана представником заявника як додаток до відзиву на апеляційну скаргу. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 травня 2015 року у цивільній справі №552/1219/15-ц за заявою Управління майном комунальної власності міста про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи Територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Друга полтавська державна нотаріальна контора, ОСОБА_8 заяву Управління майном комунальної власності міста про визнання спадщини відумерлою задоволено. Визнано спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка складається з 29/50 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 відумерлою. Передано майно померлої ОСОБА_3 , що складається з 29/50 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 у власність територіальної громади в особі Полтавської міської ради (а.с. 38-39). Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що цивільна справа № 552/1219/15-ц за заявою Управління майном комунальної власності міста про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи Територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Друга полтавська державна нотаріальна контора, ОСОБА_8 перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2015 року.Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року апеляційне провадження по вищевказаній справі зупинено, у зв`язку із задоволенням клопотання представника Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради про зупинення провадження у справі. Позиція апеляційного суду Щодо права на оскарження Частиною першою ст. 293 ЦПК України закріплено визначення поняття «окремого провадження» відповідно до якого окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом п`ятим частини другої статті 293 ЦПК України зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина четверта статті 294 ЦПК України). Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Разом з тим, частина третя статті 53 передбачає, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У пункті п`ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 408/154/19-ц (провадження № 61-16397св19) зазначає, що заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки, отже вони мають матеріально-правову заінтересованість. Отже, суд першої інстанції після відкриття провадження мусив з`ясувати, які особи є зацікавленими у вирішенні даної справи, адже судове рішення може вплинути на їх права і обов`язки. У даному випадку заінтересованою особою є територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, яка на момент подання вищезазначеної заяви була визнана власником 29/50 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_3 . Частиною першою статті 352 ЦПК України закріплено право апеляційного оскарження, а саме зазначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Щодо можливості розгляду справи в порядку окремого провадження Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 265/4631/19 (провадження № 61-23313 св 19) зазначено, що критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону, під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Схожа позиція сформована і в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №682/1303/19 (провадження №61-18983св19), а саме: під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право. При розгляді заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів був присутній спір про право із Територіальною громадою м. Полтави в особі Полтавської міської ради, адже на момент подання вищезазначеної заяви рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 травня 2015 року у цивільній справі №552/1219/15-ц передано майно померлої ОСОБА_3 , що складається з 29/50 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 у власність територіальної громади в особі Полтавської міської ради. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно пункту четвертого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За змістом частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу Полтавської міської ради, рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2018 року скасувати, а заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів залишити без розгляду. Керуючись статтями 294, 374, 377ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Полтавської міської ради задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2018 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів залишити без розгляду. Роз`яснити заінтересованим особам, що для вирішення спору вони мають право подати позов на загальних підставах. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 січня 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська Л.І. Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»