Постанова 4805 № 280/1222/17

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №280/1222/17 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №280/1222/17 за заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області, постановлену 10 вересня 2020 року суддею Василенком Р.О. у м. Коростишеві, в с т а н о в и в : У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі Товариство) звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 280/1222/17 за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на втрату виконавчого документа. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 вересня 2020 року заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про видачу дублікату виконавчого листа задоволено. Видано дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 280/1222/17. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви Товариства. Зазначив, що в оскаржуваній ухвалі суду не наведено обставин, з посиланням на відповідні докази, безповоротної втрати стягувачем оригіналу виконавчого листа, отриманого останнім в 2018 році. В заяві про видачу дубліката виконавчого листа Товариство підтвердило отримання ним повернутого приватним виконавцем в листопаді 2018 року виконавчого документа, однак не вказало жодних відомостей про обставини та час його втрати. ОСОБА_1 вважає, що надана до заяви Товариством довідка не містить ніяких реквізитів дати її видачі, реєстраційного номера і не містить конкретної інформації про обставини і докази втрати виконавчого документа. На його думку, Товариство зловживає наданими йому процесуальними правами. У своїх доводах послався на практику Верховного Суду. У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства зазначив, що останнє звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у межах строків пред`явлення його до виконання, а тому посилання боржника на наведені ним постанови Верховного Суду є помилковими. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне. Матеріали справи свідчать, що у справі № 280/1222/17 за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди постановою Апеляційного суду Житомирської області від 24.07.2018, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 22.04.2020, апеляційну скаргу Товариства задоволено, скасовано рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 19.03.2018 та ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства 597306,09 грн та 22399 грн судових витрат (т.1 а.с.228-230, т.2 а.с.49-55). 03.08.2018 Коростишівським районним судом Житомирської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства 597306,09 грн та 22399 грн судових витрат, у якому зазначений строк пред`явлення до виконання 24.07.2021 (т.2 а.с. 62-63). Даний виконавчий лист Товариством був пред`явлений до примусового виконання, про що свідчать відповідна заява Товариства від 14.08.2018 та постанова приватного виконавця Ковальського М.Р. про відкриття виконавчого провадження №57051567 від 21.08.2018 (т.2 а.с. 64-67). 27.11.2018 виконавчий документ постановою приватного виконавця повернутий стягувачу (т.2 а.с. 70-71). До заяви про видачу дубліката виконавчого листа Товариство надало довідку, підписану головою правління та головним бухгалтером, у якій зазначило про втрату виконавчого листа та те, що рішення суду станом на 08.07.2020 виконано не було (т.2 а.с. 72). Задовольняючи заяву Товариства про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив із того, що оригінал виконавчого документу втрачено стягувачем, рішення суду не виконано і не втратило своєї законної сили, а строк пред`явлення виконавчого документа до виконання діє до 24.07.2021. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження». Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Матеріалами справи підтверджено, що виданий судом на підставі постанови Апеляційного суду Житомирської області від 24.07.2018 виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває. При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 та у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18. Тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недоведеність втрати виконавчого листа, зокрема не надання Товариством доказів щодо часу та обставин такої втрати, є безпідставними. Відсутність дати та реєстраційного номера у довідці про втрату виконавчого листа, яка підписана головою правління та головним бухгалтером Товариства, не вказує про недопустимість такого доказу, оскільки ця довідка долучена до заяви про видачу дубліката виконавчого документа, не суперечить іншим матеріалам справи та зазначеним заявником обставинам щодо повернення виконавчого листа приватним виконавцем і втрату виконавчого документа стягувачем. Посилання у заяві ОСОБА_1 на наявність відкритого державним виконавцем виконавчого провадження №63860252 на підставі виконавчого листа виданого 12.10.2020 на правильність постановленої ухвали не впливає, оскільки, як вбачається з довідкового листа т. 2 матеріалів справи, 12.10.2020 на підставі ухвали, яка є предметом апеляційного перегляду, видано дублікат виконавчого листа, згідно якого 09.12.2020 відкрито вищевказане виконавче провадження. З огляду на такі обставини, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування матеріалів виконавчого провадження №63860252. При цьому, видача дубліката виконавчого документа судом до набрання оскаржуваною ухвалою законної сили не спростовує висновки суду першої інстанції та не може бути підставою для скасування судового рішення. Доказів перебування на виконанні виконавчого листа, виданого судом 03.08.2018, боржник не надав. Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників міститься два записи про виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_1 . Зокрема, виконавче провадження № 57051567, за яким, як встановлено судом, виконавчий лист повернуто стягувачу, про втрату якого заявляє останній, та виконавче провадження №63860252, яке відкрито на підставі виданого судом дубліката виконавчого листа. Доказів виконання судового рішення у справі № 280/1222/17 або зловживання Товариством процесуальними правами ОСОБА_1 не надав. Також, колегією суддів не приймаються посилання ОСОБА_1 на постанови Верховного Суду від 13.01.2020 № 2-12454/10, від 08.01.2020 №760/6367/18, від 08.01.2020 № 2-5171/10, оскільки фактичні обставини у цих справах є відмінними від фактичних обставин справи, що переглядається. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Постановлена судом першої інстанції ухвала є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 вересня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 18 січня 2021 року.