Постанова Волинський апеляційний суд № 161/13394/20

Справа № 161/13394/20 Провадження №33/802/26/21 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С. С. Категорія:ст.124 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , його захисника Рущака В.М., іншої особи, яка бере участь у справі ОСОБА_2 , його представника Рязанцева О.Є., іншого учасника ДТП ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №173621 від 13.08.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 13 серпня 2020 року о 15 год. 00 хв. керуючи автомобілем «OPEL», номерний знак НОМЕР_1 на вул.Карпенка Карого, 5 в м.Луцьку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював маневр повороту праворуч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою судді ОСОБА_2 (як потерпілий - власник автомобіля марки "«Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 ) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність, просить скасувати та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зазначає, що суд розглядаючи справу не викликав ані його, як власника транспортного засобу, ані його дружину, яка керувала транспортним засобом під час ДТП, що на його думку є порушенням ст.ст.269, 272 КУпАП. Вказує також про те, що матеріали справи містять докази про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - відозаписом стверджується, що автомобіль марки «OPEL», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 рухався із значним перевищенням швидкості, допустимої в населеному пункті. Такі його дії і лежать в прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП. Для з`ясування цієї обставини судом необхідно було призначити автотехнічну експертизу, однак цього зроблено не було. Крім того, апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження судового рішення посилаючись на те, що суд ані його, як власника автомобіля, ані його дружину, як учасника ДТП в судове засідання суд не викликав, а про існування цього рішення йому стало відомо нещодавно з Єдиного реєстру судових рішень. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_2 та його представника Рязанцева О.Є., іншого учасника ДТП ОСОБА_3 , які апеляцію підтримали, ОСОБА_1 та його захисника Рущака В.М., які скаргу вважають безпідставною, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Апеляційний суд вважає, що слід врахувати доводи апелянта та поновити йому строк апеляційного оскарження судового рішення, оскільки він пропущений з поважних на те причин. Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови ОСОБА_2 посилається на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом повно, всебічно та об`єктивно не було досліджено всі обставини справи в їх сукупності. Проте, такі доводи апелянта на увагу не заслуговують на увагу з огляду на наступне. За змістом ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Дані вимоги Закону та роз`яснення пленуму ВСУ суддею першої інстанції при розгляді справи були дотримані. Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом. Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №173621 від 13.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.12.1 та п.13.1 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КУпАП. За змістом ст.124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В пунктах 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. З аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР України вбачається, що відповідальність за ст.124 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху і внаслідок чого виникло пошкодження, зокрема транспортного (их) засобу (ів). Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). В ході розгляду справи ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується не визнавав. При цьому пояснював, що він не порушував ПДР України, а автомобіль під керуванням ОСОБА_3 з лівого крайнього ряду здійснив несподіваний для нього маневр праворуч в результаті чого виїхав фактично перед ним у зв`язку з чим і сталось ДТП. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рущак В.М. підтримав пояснення свого довірителя, та вказав про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Також додав, що в прямому причинному зв`язку із виникненням ДТП лежать дії саме водія ОСОБА_3 . З дослідженого судом відеозапису із відеокамери, який міститься в матеріалах справи вбачається, що водій автомобіля марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 перебуваючи (керуючи) в лівій крайній смузі руху ввімкнувши лівий покажчик зупинилась і мала намір здійснити поворот ліворуч, однак здійснила поворот з лівої крайньої смуги руху праворуч у той час коли у правій смузі до неї наближався автомобіль марки «OPEL», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 внаслідок чого відбуло зіткнення цих транспортних засобів. В ході апеляційного розгляду справи водій ОСОБА_3 не заперечувала той факт, що вона спочатку мала намір здійснити поворот ліворуч, проте передумавши вирішила рухатись вправо ввімкнувши вже правий покажчик повороту. Однак, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що з урахуванням положень п.9.4 ПДР України увімкнення покажчика повороту праворуч в даному випадку, не дає права водію транспортного засобу для здійснення маневру не переконавшись перед цим, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху. Проаналізувавши матеріали, що містяться в справі, дослідивши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії водія ОСОБА_1 не знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням ДТП за участі транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3 . В матеріалах справи докази, які прямо вказували б про порушення водієм транспортного засобу «OPEL», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 п.п.12.1, 13.1 ПДР України, що є у прямому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та відповідно пошкодження транспортних засобів, окрім як зазначення про це в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №173621 від 13.08.2020 року, - відсутні, як і не було здобуто таких під час розгляду справи судом. При цьому, пояснення апелянта ОСОБА_2 щодо обставин виникнення ДТП, до уваги судом не беруться та не є доказом, оскільки вони надані з чужих слів так як він не був очевидцем цієї події. Таким чином, твердження апелянта ОСОБА_2 про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось у зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_1 ПДР України є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним. Беручи до уваги вищенаведене, усі доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції. Оскільки в ході розгляду справи не було здобуто доказів винуватості ОСОБА_1 в порушенні ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів в даному випадку, то вважаю, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності та постановив законне судове рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При цьому, клопотання сторони, яка подала апеляційну скаргу судом відхиляється, оскільки, з врахуванням вищенаведеного, в цьому немає потреби. Постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.10.2020 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог КУпАП, так як підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. Не було здобуто таких, і в ході апеляційного розгляду справи. А тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді, без змін. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2020 року в даній справі. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2020 року про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк