LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/2603/20

від 18.01.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанови П`ятого ап…

УХВАЛА 18 січня 2021 року м. Київ справа № 420/2603/20 адміністративне провадження № К/9901/29321/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №420/2603/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПЕРСПЕКТИВА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним рішень, зобов`язання вчинити певні дії,, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПЕРСПЕКТИВА» звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475001/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9247/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №9 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1483577/41824504 та рішення комісії Державної податкової служби України №9202/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475002/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9248/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475003/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9136/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №12 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475007/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9140/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №2 від 17 квітня 2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №2 від 17 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475005/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9141/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №3 від 19 квітня 2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №3 від 19 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475006/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9128/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №3 до податкової накладної №4 від 19 квітня 2019 року; зобов`язати Державної податкової служби України зареєструвати складений Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 до податкової накладної №4 від 19 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 02 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Також, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що пропуск процесуального строку стався у зв`язку хворобою старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів з іншої категорії справ управління правової роботи Головного управління Державної податкової служби в Одеській області Кисельова Олександра Михайловича, який здійснював супроводження даної справи. Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки наведені позивачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 30 листопада 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931444139. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції та зазначено аналогічні підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 02 листопада 2020 року до Верховного Суду. Доводи Головного управління Державної податкової служби в Одеській області зводяться до того, що строк на касаційне оскарження судових рішень має бути поновлений, оскільки пропуск процесуального строку стався з поважних причин, а саме у зв`язку з обмеженнями, впровадженими карантинними обмеженнями. У касаційній скарзі заявник не наводить обґрунтувань яким саме чином карантинні обмеження вплинули на виконання своїх професійних обов`язків, а лише вказує на пункт 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 №731-ІХ, як на підставу для поновлення строку. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Однак, відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального закону у строк встановлений статтею 329 КАС України. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, - УХВАЛИВ: Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №420/2603/20. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №420/2603/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПЕРСПЕКТИВА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»