Ухвала КАС ВС № 520/13239/19

УХВАЛА 18 січня 2021 року м. Київ справа № 520/13239/19 адміністративне провадження № К/9901/36260/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/13239/19 за позовом Управління поліції охорони в Харківській області до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: 29 жовтня 2020 року до Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, яку ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року повернуто, оскільки остання не містила передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зокрема, Суд звернув увагу, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише зазначає норми матеріального та процесуального права, які, на думку податкового органу застосовані неправильно та також наводить окремі витяги з постанов Верховного Суду. 25 листопада 2020 року від скаржника повторно надійшла касаційна скарга, яку ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року повернуто з тих же підстав, що і попередню подану. 28 грудня 2020 року до Верховного Суду втрете надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/13239/19. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Харківській області зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункти 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 808/6309/13-а, від 12 вересня 2018 року у справі № 815/7386/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 815/2119/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 15 січня 2020 року у справі № 520/1086/19. У справі № 808/6309/13-а предметом спору є скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. У справі № 815/7386/16 предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, при цьому зафіксовано порушення позивачем пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, а саме незабезпечення зберігання документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи. У справі № 815/2119/17 Верховним Судом скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про те, що правову позицію щодо застосування певної норми у цій справі не сформовано. У справі № 160/8441/18 предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість. Проте, постанова Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 520/1086/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня. За такими реквізитами наявна постанова Другого апеляційного адміністративного суду. Разом з тим предметом спору у справі № 520/13239/19 є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 грудня 2019 року № 00000550503 про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, отже, правовідносини у наведених справах та у справі № 520/14311/19 не є подібними. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Таким чином, звертаючись з даною касаційною скаргою відповідач жодним чином не виправив виявлені судом під час попередніх звернень недоліки касаційної скарги. Текст касаційної скарги є майже ідентичним попередній касаційній скарзі, та не містить передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/13239/19. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/13239/19 - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Яковенко