Постанова 4855 № 320/7247/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7247/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020, - В С Т А Н О В И Л А: Головне управління Держпраці в Київській області звернулося з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити використання балонів з зрідженим вуглеводневим газом (пропан - бутан) 50 л, як джерело газопостачання підприємства громадського харчування в кафе - ресторані за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт вважає, що порушення усунені відповідачем та відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів у відповідності до ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що на підставі повідомлення про проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання від 29.10.2018 № 5.4/250 відповідно до наказу про проведення планового заходу від 30.10.2018 № 4077 та направлення на проведення перевірки від 30.10.2018 № 5.4/385 в період з 19.11.2018 по 23.11.2018 відповідачем здійснено перевірку суб`єкта господарювання, а саме Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , в результаті якої складено акт від 23.11.2018 № 5.4/294/365А. За результатами перевірки позивачем видано припис від 29.11.2018 № 5.4./294/365П, у якому зафіксовано ряд порушень, які є предметом даного спору, а саме: -відповідальний за електрогосподарство ОСОБА_2 не пройшов щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці; -електротехнічні працівники не забезпечені за рахунок підприємства відповідно норм комплектування засобами захисту від дії електричного струму, на час проведення перевірки відсутні: покажчики напруги; діалектричні рукавички; переносні заземлення та інші; -як джерело газопостачання підприємств громадського харчування в кафе-ресторані допущено використання балонів ЗВГ 50л, що встановлені безпосередньо у приміщенні кухні, а не зовні будівлі кухні, відповідно до вимог з проектування шафових групових газобалонних установок, визначених вимогами ДБН В.2.5-20-2011; -не проводиться технічне обслуговування індивідуальних балонних установок ЗВГ кафе-ресторану (один раз на 3 місяці при плюсових температурах зовнішнього повітря і не рідше одного разу на місяць при мінусових. Наказом від 20.11.2019 № 5912 вирішено провести перевірку відповідача щодо виконання вимог попередньо виданого припису. На підставі зазначеного вище наказу та направлення на проведення перевірки від 20.11.2019 № 5.4/824 в період з 22.11.2019 по 28.11.2019 проведено перевірку суб`єкта господарювання за результатами якої складено акт від 28.11.2019 № 5.4/294/772а, яким встановлено, що відповідачем не усунуто порушення передбачені приписом від 29.11.2018 № 5.4./294/365П. Вважаючи вказані порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з позовом до суду. Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до ч. 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Частиною 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України). Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 (далі по тексту - Положення). Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків. Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки - порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; - відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; - не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; - виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку. У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня. Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Згідно з статтею 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець, зокрема, забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці. Водночас стаття 14 покладає такі обов`язки на працівника: -дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; -знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; -проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Апелянт вказує про усунення порушень, зокрема: -згідно наказу №8 від 21.09.2019 року призначено відповідального за газове господарство ОСОБА_2 , що пройшов навчання та атестацію з перевірки знань за напрямком Правила безпеки газового господарства (НПАОП 0.00-1-76- 15) в Головному управлінні Держпраці у Київській області (Посвідчення № 116-19-14, від 03.12.2019, витяг з протоколу ТОВ «Навчально-виробничий комплекс» № 116-19 від 03.12.2019); -індивідуальна газобалонна установка проходить технічне обслуговування та встановлена ззовні будівлі кухні згідно Екскізного проекту, розробленого сертифікованою особою ФОП ОСОБА_3 ; -згідно наказу № 14 від 23.12.2018 створено комісію для контролю огляду газового господарства; -затверджено план локалізації та ліквідації аварій на котельні № 12-18 від 23.12.2018; -розроблено, затверджено та доведено до виконання Посадову інструкцію особи, відповідальної за безпечну експлуатацію систем газопостачання та газового обладнання; -затверджено та доведено до відома співробітників правила безпеки при користуванні побутовими газовими приладами і апаратами АОГВ № 22.09.191.09.2019; -газове господарство паспортизовано (Дата вводу в експлуатацію 25.03.2005). Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Судом було встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в установі. Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. У рамках проведеної перевірки відповідача було встановлено порушення. Апелянт вказує, порушення які були виявленні в ході перевірки та зафіксованих в акті усунуті. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки). Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень. Таких документів сторонами до суду надано не було. Вказані порушенні були встановлені ще у 2018 році в приписі від 29.11.2018 № 5.4./294/365П та досі не усунуті та не оскаржені відповідачем. Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 18.01.2021