Постанова 4818 № 641/9724/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2021 року м. Харків Справа № 643/4514/20 Провадження № 22-ц/818/1116/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., Учасники справи : Позивач: ОСОБА_1 , Відповідач: ОСОБА_2 , Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія", розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 листопада 2020 року, ухвалене суддею Онупко М.Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" про відшкодування шкоди, - в с т а н о в и в : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Харківська муніципальна страхова компанія» (далі ПрАТ «ХМСК») в якій просив стягнути з відповідача причинені матеріальні збитки в розмірі 16332 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн., витрати пов`язані з наданням юридичної допомоги в розмірі 3000 грн., а також судові витрати в розмірі 768,40 грн. 20.05.2020 року позивач ОСОБА_1 надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача причинені матеріальні збитки в розмірі 41311,34 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн., витрати пов`язані з наданням юридичної допомоги в розмірі 3000 грн., а також судові витрати в розмірі 768,40 грн. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що 03.04.2019 року о 08 год. 55 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем Деу Ланос д.р.н. НОМЕР_1 біля будинку № 119 по вул. Плеханівській в м. Харкові при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав перевагу в русі автомобілю Ніссан д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 6.11 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), у зв`язку з чим постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року його визнано винним в адміністративному правопорушенні за ст. 124 КУпАП. Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 було застраховано в ПрАТ «ХМСК», у зв`язку з чим остання сплатила йому страхове відшкодування в розмірі 27168 грн., однак загальна сума заподіяної шкоди з урахуванням величини втрати товарної вартості автомобіля становить 68479,34 грн., що підтверджується звітом ТОВ «Регіон-Експерт». Таким чином, різниця між фактичним розміром заподіяної позивачу шкоди і страховим відшкодуванням становить 41311,34 грн. Також позивач зазначав, що він під час ДТП отримав великий нервовий стрес, що відобразилося на порушенні його звичайних життєвих планів, окрім того позбавлення його можливості користуватися належним їй автомобілем створило для нього значні незручності, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Деу Ланос д.р.н. НОМЕР_1 на час настання страхового випадку була застрахована у ПрАТ «ХМСК», тому у даному випадку позивач мав звернутись до цієї страхової компанії з відповідною вимогою про виплату страхового відшкодування. Таким чином, покладання обов`язку на відповідача з відшкодування шкоди позивачу згідно ст.1166 ЦК України, в противагу покладання обов`язку відшкодування шкоди на страхову компанію через поєднання деліктних відносин з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в результаті яких боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування (яка на день скоєння ДТП складала 100 000,00 грн) виступає страховик суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, то суд зазначив, що дані вимоги є похідними від основної позовної вимоги про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, та у зв`язку з тим, що в задоволенні вказаної позовної вимоги судом відмовлено, то і похідні вимоги задоволенню не підлягають. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 41311, 34 гривень завданих матеріальних збитків, 5000 гривень моральної шкоди, судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у розмірі 768,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що вартість матеріальних збитків завданих позивачеві внаслідок ДТП з урахуванням робіт з приведення колісного транспортного засобу в технічний стан на момент оцінки становить 68 479, 34 гривень. Сума страхового відшкодування, в розмірі 27 168 гривень, яку виплатила ПрАТ «ХМСК» істотно відрізняється від понесених витрат на ремонт автомобіля. Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що вона полягає у переживаннях з приводу протиправного пошкодження належного йому майна, вимушених додаткових зусиль для вирішення питань щодо відшкодування завданої шкоди та відновлення стану пошкодженого автомобіля, необхідності відновлення свого порушеного права в судовому порядку, з урахуванням відмови відповідача добровільно відшкодувати спричинену ним шкоду та враховуючи презумпцію вини відповідача. Крім того просить відшкодування витрати на професійну правничу допомогу. Правом на надання відзиву відповідач не скористався. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, оскаржуване рішення суду вказаним вимогам не відповідає. Судовим розглядом встановлено, що 03.04.2019 року о 08 год. 55 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем Деу Ланос д.р.н. НОМЕР_1 біля будинку № 119 по вул. Плеханівській в м. Харкові при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав перевагу в русі автомобілю Ніссан д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали пошкодження. В результаті настання ДТП автомобіль Ніссан д.р.н. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «ХМСК» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі № 641/2787/19 від 22.04.2019 року, відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 9). Згідно звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, що підлягають заміні № б/н від 29.05.2019 р., виданого оцінювачем ОСОБА_4 вартість ремонту автомобіля Nissan X-Trail, НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску, пошкодженого в результаті ДТП 03.04.2019 року складає 24306,65 грн. Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Nissan X-Trail, НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ Nissan X-Trail, НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску внаслідок пошкоджень при ДТП 03.04.2019 року складає 44850,20 грн., величина втрати товарної вартості зазначеного автомобіля становить 23629,14 грн., вартість матеріального збитку завданого власнику вищевказаного автомобіля внаслідок ДТП, з урахуванням робіт по приведенню його в технічно справний стан (відповідає стану на момент ДТП) на момент оцінки округлене складає 68479,34 грн. з ПДВ. Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 було застраховано в ПрАТ «ХМСК», у зв`язку з чим остання 29.05.2019 року та 23.07.2019 року сплатила йому страхове відшкодування в розмірі 27168 гривень. Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення майнової шкоди, суд виходив з того, що зобов`язаною особою внаслідок заподіяних відповідачем збитків є страховик ПрАТ «ХМСК». Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог, суд зазначив, що вони є похідними від основної позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди. З таким висновком суду судова колегія погоджується частково. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. З системного аналізу вищевикладених правових норм закону, вбачається, що обов`язок страховика відшкодувати заподіяну страхувальником шкоду виникає із самого факту заподіяння застрахованою особою у результаті ДТП такої шкоди. Тобто, зобов`язаною особою, внаслідок заподіяних відповідачем у результаті ДТП збитків, є страховик ПрАТ «ХМСК», що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Деу Ланос д.р.н. НОМЕР_1 на час настання страхового випадку була застрахована у ПрАТ «ХМСК», то у даному випадку позивач звернувся до цієї страхової компанії з відповідною вимогою про виплату страхового відшкодування і отримав страхове відшкодування у сумі 27168 гривень. Звіт оцінювача ОСОБА_4 № б/н від 29.05.2019 р. (а.с.121), виконаного на замовлення ПрАТ «ХМСК» про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Nissan X-Trail, НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску, позивач не оскаржив, тобто погодився з розміром шкоди у сумі 44 850 гривень 20 коп. Повторно до страхової компанії не звертався. Що стосується висновку незалежної оцінки, то він не має правового значення для вирішення справи, оскільки винна особа є неналежним відповідачем за позовними вимогами щодо стягнення майнової шкоди. Отже, висновок суду, що відповідати за заподіяну майнову шкоду в межах страхового ліміту, який складає 100000 гривень повинен страховик, є таким, що ґрунтується на вимогах закону. При цьому, судова колегія вважає за можливе стягнути з винної особи франшизу у сумі 2000 гривень. Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. Положеннями ст.23, ч.3 ст.386 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2ст.1167 ЦК України. Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 січня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір компенсації моральної шкоди позивачеві суд визначає зурахуваннямп.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), їх тривалості, характеру немайнових втрат, вимушених змін у життєвих стосунках, зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. В обґрунтування завдання моральної шкоди позивач зазначив, що така шкода полягає у сильних душевних переживаннях, пов`язаних із пошкодженням автомобілю та його ремонтом, у зв`язку з чим позивач змушений докладати значних додаткових зусиль для організації свого звичного укладу життя, відновлювати свої права у судовому порядку, його психічний та емоційний стан пригнічено. Суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, фактичних обставин ДТП, вважає за необхідне в цій частині позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. В частині відшкодування витрат на правничу допомогу, слід зазначити про таке. Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Також, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2019 року між позивачем та адвокатом Коросташевським М.Н. було укладено договір №7 про надання правничої допомоги, відповідно до якого позивач замовив надання правничої допомоги, яка полягає в юридичному консультуванні з роз`ясненням правових питань, представництво його інтересів в суді в рамках цивільної справи. Матеріали справи свідчать, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання юридичних послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт здачі -прийому наданої правничої допомоги, копію квитанції на суму 3000 гривень, але при цьому відсутній розрахунок детальний опис послуг виконаних адвокатом для надання правничої (правової) допомоги. Представник позивача приймав участь у судових засіданнях 0.05.2020 року з 11.13 год до 11.34 год. (а.с. 89-90), 18.06.2020 року з 11.48 год до 11.53 год (а.с. 99), 23.09.2020 року з 11.01 год до 11.15 год (а.с. 116) та 29.10.2020 року з 10.27 год. до 11.54 год. (а.с. 139-141). Отже, представником позивача адвокатом Коросташевським М.Н. було витрачено біля 2 годин на участь у судових засіданнях. З огляду на викладене, а також з врахуванням умов договору на надання правничої (правової) допомоги щодо представництва його інтересів в суді в рамках цивільної справи, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 419, 40 гривень, що складає 13,98 % від 3000 гривень. (Позов пред`явлено на суму 50079,34 гривень, задоволено - 7000 гривень, що складає 13,98 %.) Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на відповідача, у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, за звернення з позовом ОСОБА_1 сплачено 768, 40 грн. (а.с.1), за звернення з апеляційною скаргою 1153 грн. (а.с.151), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до розміру задоволених позовних вимог слід стягнути ОСОБА_2 на користь позивача у розмірі 268,61 гривень, що становить 13,98 % від ( 768,40 + 1153) Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду відповідно до ст. 376 ЦПК Українита ухвалення нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК Українисуд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29 листопада 2020 рокузмінити. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" про відшкодування шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 .) грошові кошти на відшкодування майнової шкоди в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, моральної шкоди в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень та судові витрати на правничу допомогу у сумі 419 (чотириста дев`ятнадцять) гривень 40 копійок та судовий збір у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 61 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова