Постанова Київський апеляційний суд № 755/12230/20

Справа № 755/12230/20 Головуючий у суді І інстанції Левко В.Б. Провадження № 33/824/572/2021 Доповідач: Капічон О.М. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 січня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сацика Р.В. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, 09 серпня 2020 року о 23 год.00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Dacia», моделі «Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , по просп. Гагаріна, у м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідність обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Сацик Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказав, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння, а також не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, лише наполягав провести огляд у присутності адвоката, що можуть підтвердити свідки. Працівники поліції вводили свідків в оману та повідомили їм, що чекають адвоката більше 30 хвилин та що ОСОБА_1 затягує час, працівники поліції не стали чекати адвоката та склали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису також не вбачається факт того, що ОСОБА_1 висловив відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Сторона захисту звертає увагу на ту обставину, що направлення на огляд працівники поліції склали вже після оформлення відмови від проходження огляду, що свідчить про формальний підхід працівників поліції до оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Крім того, сторона захисту звертає увагу і на розбіжності у часі зупинки транспортного засобу, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксованому нагрудними камерами працівників поліції. Так, у протоколі зазначено, що транспортний засіб ОСОБА_1 зупинено о 23 годині, а запис відео починається о 23 годині 45 хвилин, коли транспортний засіб вже зупинено. Дана обставина вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення викладені обставини, що не відповідають дійсності. Окрім того, стороною захисту було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутні в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак судом першої інстанції дане клопотання відхилено з посиланням на те, що свідки не є особами, які можуть встановити чи спростувати факт наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сацик Р.В. повторно не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення також до суду не з`явилися, а тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність. Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначенівимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак, вимог вказаного пункту ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було. Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102776 від 09 серпня 2020 року, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 09 серпня 2020 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102776 від 09 серпня 2020року вбачається, що 09 серпня 2020 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Dacia», моделі «Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , по просп. Гагаріна, у м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідність обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України. До протоколу додані письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 09 серпня 2020 року, які були запрошені працівниками поліції та які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога /а.с. 3/. Дані відеозапису також підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, на диску з фіксацією зупинки ОСОБА_1 відображено, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан накротичного сп`яніння у лікаря-нарколога останній просив дочекатися його захисника; до складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції певний час чекали на захисника, однак після очікування, яке мало ознаки затягування проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, працівник поліції декілька разів запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та, отримавши вимогу дочекатись захисника, розцінив це як уникнення від проходження огляду, з чим погоджується і апеляційний суд. Відтак, суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів сторони захисту про відсутність в діяхОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та в цілому спростовуються вищенаведеними доказами. Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а лише наполягав провести огляд у присутності адвоката - не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне. З відеозапису нагрудних камер працівників поліції вбачається, що вони після певного очікування запропонували ОСОБА_1 , щоб адвокат прибув до закладу охорони здоров`я, куди пропонували проїхати ОСОБА_1 , однак останній, не вказуючи конкретно про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відтягував час проходження такого огляду. Працівник поліції декілька разів запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та отримавши вимогу дочекатись адвоката розцінив це як відмову від проходження такого огляду, оскільки відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Щодо посилання сторони захисту на відмову судом першої інстанції в задоволенні клопотання про допит свідків, то слід зазначити, що вказані свідки підтвердили лише ті обставини, які зафіксовані на відео з нагрудних камер поліцейських, для уточнення їх пояснень вони за клопотанням захисника викликалися до суду апеляційної інстанції, однак як і апелянт до суду не з`явилися. З приводу розбіжності часу зупинки транспортного засобу, вказаного в протоколі та зафіксованому нагрудними камерами працівників поліції апеляційний суд зазначає, що відеофіксація розпочалася до зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення часу. Посилання захисника на той факт, що направлення на огляд працівники поліції склали вже після оформлення відмови від проходження огляду, що свідчить про формальний підхід працівників поліції до оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу оскільки таке направлення взагалі виписується лише у разі згоди водія пройти огляд на стан сп`яніння. Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься розписка від 09 серпня 2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_5 зобов`язується доставити т/з НОМЕР_1 з м. Київ, вул. Гагаріна, 22 до м. Київ, просп. Соборності, буд. 13-б та не передавати права керування т/з ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 було відсторонено від керування т/з у зв`язку з виявленими в нього ознаками наркотичного сп`яніння. Будь-яких інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання сторона захисту, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. За таких обставин, постанова суддіДніпровського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 є обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сацика Р.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП- без зміни. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Капічон