LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС760/34691/19

від 13.01.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року залишити без руху.

Ухвала 13 січня 2021 року м. Київ справа №760/34691/19 провадження №61-19448ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Міністерства інфраструктури України, треті особи: Первинна профспілкова організація працівників державного підприємства «Адміністрація морських портів України», ОСОБА_2 , Міністерство інфраструктури України, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у вказаній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки заявником у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ (у редакції Закону України від 01 січня 2020 року № 329-IX) у цій справі позивач звільнений від сплати судового збору лише щодо його позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Отже, у цій справі щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач від сплати судового збору не звільняється. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вимоги майнового характеру заявником визначено у розмірі 679 409 грн 25 коп. Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 13 588 грн 19 коп (679 409,25 * 1% * 200%) судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і буде повернута. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. В залежності від виконання цієї ухвали настають наслідки, передбачені Законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. С. Ткачук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»