Ухвала КАС ВС № 826/861/17

УХВАЛА 14 січня 2021 року м. Київ справа № 826/861/17 адміністративне провадження № К/9901/36733/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 826/861/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, установив: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила: - скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23 вересня 2016 року №00036091306 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 27 990,66 грн і штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21 347,40 грн; - скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23 вересня 2016 року №00036071306 про визначення суми грошового зобов`язання за військовим збором за основним платежем у розмірі 2682,69 грн і штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1906,49 грн; - скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23 вересня 2016 №Ф-0035771306 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 62693,16 грн; - скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23 вересня 2016 року №00035811306 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за основним платежем в розмірі 31346,58 грн; - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо встановлення порушень з питань недотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового законодавства України щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 13.11.2014 по час проведення перевірки; - скасувати повністю рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 472 від 26 вересня 2017 року. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. На час звернення позивача з адміністративним позовом у 2017 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2017 року становив 1600,00 грн. Предметом позову у цій справі є правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, загальна сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності. Та обставина, що зазначена справа була розглянута судом першої інстанції у порядку загального позовного провадження, не змінює її характер, як справи незначної складності. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, а тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 826/861/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко