Ухвала КАС ВС № 400/715/20

УХВАЛА 14 січня 2021 року м. Київ справа № 400/715/20 адміністративне провадження № К/9901/220/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « АВГУРА» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « АВГУРА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, в с т а н о в и в : 04 січня 2021 року позивачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №400/715/20. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Позивач із зазначеними судовими рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження. Сума оскаржуваних у цій справі рішень суб`єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення з позивача грошових коштів, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже зазначена справа відноситься до категорії справ незначної складності. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки, на переконання скаржника, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання. Однак, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов. В решті, позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі обґрунтованих доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « АВГУРА» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №400/715/20. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх Судді Н.Є. Блажівська О.О. Шишов