Постанова Київський апеляційний суд № 759/13633/20

Єдиний унікальний номер 759/13633/20 Головуючий в суді I інстанції Жмудь В.О. Апеляційне провадженя № 33/824/4530/2020 Суддя-доповідач Гриненко О.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності - адвоката Чумака В.В. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Як зазначено в постанові, 18 липня 2020 року о 04 год. 25 хв. в м. Києві по просп. Академіка Палладіна 7-А ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила п.2.5 ПДР, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник Чумак В.В. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року, в якій посилаючись на незаконність оскаржуваної постанови, просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях його підзахисної складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник зазначає, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Так, захисник у своїй апеляційній скарзі стверджує, що уповноваженими працівниками патрульної поліції було грубо порушено порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, встановлений ст.266 КУпАП. Захисник звертає увагу на відсутність в матеріалах справи направлення на огляд на стан сп`яніння до відповідного закладу охорони здоров`я, що є, на його думку, порушенням п.8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року та свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України. Також апелянт вказує, що його підзахисна не відмовлялась пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак працівники поліції пройти такий огляд не пропонували. Більш того, на переконання апелянта, ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, а навіть намагалася пройти такий огляд, що зафіксовано на відеозапису з нагрудної камери поліцейського, однак ймовірно із-за технічного стану приладу пройти такий огляд не змогла, що було розцінено патрульними поліцейськими як відмова від проходження огляду. Переглянувши справу за апеляційною скаргою захисника, який разом зі своєю підзахисною підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Однак, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , зазначених вимог закону в повній мірі не дотримався, що призвело до прийняття сумнівного рішення, з точки зору його законності. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. У відповідності до ч.2 ст.252 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП. Згідно ст.280 КУпАП, орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначених вимог закону суддею місцевого суду належним чином дотримано не було. В ході апеляційного перегляду справи встановлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, предбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя місцевого суду послався на фактичні обставини, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №141848 від 18.07.2020, в письмових поясненнях свідків та відеозапису з нагрудної камери поліцейського № АА00599. Однак, як слушно зазначає у своїй апеляційній скарзі захисник, на відеозапису з нагрудної камери поліцейського № АА00599 вбачається, що водій ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу. Однак її спроби пройти такий огляд за допомогою алкотестеру результатів не дали з невідомих причин. Саме після чергової невдалої спроби ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру, уповноважений працівник поліції в категоричній формі заявив про її відмову від проходження такого огляду, хоча сама водій такої відмови не заявляла. Версія ОСОБА_1 про можливу технічну несправність приладу, на яку вона вказувала під час розгляду справи в суді першої інстанції матеріалами справи не спростовується. Крім того, з відезапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники патрульної поліції всупереч вимогам ч.3 ст.266 КУпАП не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є порушенням порядку огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Заслуговують на увагу і пояснення ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи щодо неправомірності зупинки транспортного засобу під її керуванням працівниками поліції. У відповідності до ст. 35 Закону України " Про національну поліцію ", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені органами доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 взагалі не містять даних про причини зупинки автомобіля «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 під її керуванням. З переглянутого в ході апеляційного розгляду справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського також не можливо встановити причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 патрульними поліцейськими. Відсутня дана інформація і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 141848 від 18.07.2020 року. Викладене вище свідчить, що суддя місцевого суду, в порушення вимог ст.245 КУпАП, не дотримався всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , що призвело до ухвалення рішення, сумнівного з точки зору його законності. Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що достатніх, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП матеріали справи не містять, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Чумака В.В в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПскасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Гриненко