Ухвала КГС ВС № 922/2319/20

УХВАЛА 12 січня 2021 року м. Київ Справа № 922/2319/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Косолапової Анни Андріївни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Global Retail" до фізичної особи - підприємця Косолапової Анни Андріївни про стягнення 44 150,00 доларів США, ВСТАНОВИВ: 23.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця Косолапової Анни Андріївни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (повний текст складено 04.12.2020) і рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі № 922/2319/20, подана 18.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку. 30.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Global Retail" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 922/2319/20. Перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Косолапової Анни Андріївни, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Проте касаційна скарга хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судами попередніх інстанцій при винесені оскаржуваних рішень. У касаційній скарзі фізичної особи - підприємця Косолапової Анни Андріївни викладено обставини справи № 922/2319/20, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Отже, фізичній особі - підприємцю Косолаповій Анні Андріївні для усунення недоліків касаційної скарги необхідно зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Косолапової Анни Андріївни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі № 922/2319/20 залишити без руху до 08.02.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Багай