LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС916/1873/20

від 11.01.2021 · Господарська

УХВАЛА 11 січня 2021 року м. Київ справа № 916/1873/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В.(головуючий), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - Банк) на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 за позовом Банку до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кролик Сеня" про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 11.12.2020 (відповідно до поштової відмітки на конверті) Банк звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 зі справи № 916/1873/20. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Водночас суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що з 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401). За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. Поряд з цим 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX. Відповідно до вказаних змін, зокрема частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи. Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Касаційну скаргу від імені Банку підписано провідним юрисконсультом Департаменту претензійно-позовної роботи Криловою Оленою Леонідівною, яка діє на підставі довіреності від 13.04.2020 № 1818-К-О, копія якої додана касаційної скарги. Однак матеріали касаційної скарги не містять ні відомостей щодо наявності у Крилової О.Л. статусу адвоката, який діє на підставі зазначеної довіреності від 13.04.2020 №1818-К-О, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України. Крім того, згідно з відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником Банку, який уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зазначено Крумханзл Петр та Ярмоленко Валентина Василівна -представник. Проте відомості про особу, яка підписала касаційну скаргу, у зазначеному Реєстрі відсутні. Отже, Суд дійшов висновку, що до матеріалів касаційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що юрисконсульт Крилова О.Л. має право представляти Банк як представник (адвокат) на підставі довіреності, так і в порядку самопредставництва відповідно до положень частини третьої статті 56 ГПК України, а тому відсутні підстави вважати, що касаційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати. З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги Банку відповідно до положень пункту першого 1 частини четвертої статті 292 ГПК України. Керуючись статтею 234, пунктом 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 зі справи № 916/1873/20 до розгляду не приймати та повернути акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Булгакова Суддя І. Бенедисюк Суддя Т. Малашенкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»