Постанова 4822 № 718/342/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 cічня 2021 року м. Чернівці справа № 718/342/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б. секретар Тодоряк Г.Д., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року(головуючий у 1-й інстанції Масюк Л.О.),- ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», від імені якого діє адвокат Попов Віталій Дмитрович, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 27.06.2019 року товариство звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за природній газ в сумі 6151 гривні. 03.07.2019 року Кіцманським районним судом Чернівецької області судом по справі №718/11795/19 був виданий судовий наказ, однак, за заявою ОСОБА_1 , 12.12.2019 року Кіцманським районним судом Чернівецької області винесено ухвалу про скасування вищевказаного судового наказу, а 03.02.2020 року судом винесено ухвалу про поворот виконання судового рішення, якою вирішено стягнути з ТзОВ «Чернівцігаз збут» на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 528,10 гривень. _________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/10/21 Згідно чинного законодавства постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовому споживачу, які є однаковими для всіх споживачів. Відповідно з цим ТзОВ «Чернівцігаз Збут», в порядку передбаченими правилами, розмістив на своєму офіційному сайті Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслав усім споживачам заяви-приєднання із супровідним листом по формі, яку їм необхідно було підписати та повернути ТОВ «Чернівцігаз Збут». У разі якщо споживачем не повернуто заяву-приєднання, то фактом згоди споживача є сплачений споживачем рахунок (квитанція) або саме фактичне споживання природного газу, після офіційного опублікування договору. Крім того, у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником, споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Нарахування проводилось відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугах» №2496 від 30.09.2015 року. В даному випадку споживач не подав відповідної заяви та продовжував споживати природній газ, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед постачальником за споживання природного газу в розмірі 5782 гривні 32 копійок, і у зв`язку із заборгованістю, ОСОБА_1 було припинено газопостачання до її об`єкта газифікації, про що був складений акт № 563 від 26.12.2016 р. підписаний відповідачем із зауваженнями. Також, згідно з постановою КМУ № 534 від 23.08.2016р. (в редакції постанови КМУ № 300 від 26.04.2017р.) визначено механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії. Розрахунок невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з газопостачання для індивідуального опалення за опалювальний сезон за особовим рахунком кожного одержувача субсидії визначається за такою формулою: Nr=Cr-Hr, де Nr - невикористана сума субсидії на оплату послуги з газопостачання для індивідуального опалення за опалювальний сезон, гривень; Сг- загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги з газопостачання за опалювальний сезон, Нг - загальна вартість фактично використаного природного газу за період отримання субсидії в опалювальний сезон, гривень. Тому, на виконання вищенаведених постанов постачальником було повернуто до бюджету невикористану відповідачем суму субсидії в загальному розмірі 8981 грн. 20 коп. ( 834,03 + 8147,17 = 8981,20), у зв`язку з чим, саме в результаті неналежної оплати за природний газ у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість за природний газ перед позивачем, яка станом на день подання даного позову не сплачена і становить 5782 гривні 32 копійки. Враховуючи викладене просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЧернівцігазЗбут» заборгованість за споживання природного газу в сумі 5782 гривні 32 коп., а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2102 гривні. Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 5782 гривні 32 коп. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у філії Чернівецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» МФО 356334. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Свої доводи мотивує тим, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався доводами позивача про утворену заборгованість, проте при нарахуванні боргу не було перенесено сплачені кошти за природній газ та не здійснено перерахунку. Вимога позивача про стягнення оплати за природній газ зводиться до покладення на споживача обов`язку сплатити товариству невикористаних сум субсидій, які повернуто самим ж товариством до бюджету, що спростовує посилання позивача на нездійснення апелянтом оплати природного газу. Вказує, що сума заборгованості вказана позивачем не відповідає дійсності, так як оплата здійснювалася вчасно по показникам лічильника, що підтверджувалося квитанціями, однак з початку нового опалювального сезону у жовтні 2016 року нарахування плати за спожитий газ здійснювалося не за показами лічильника, а за нормами споживання природнього газу населення у разі відсутності газового лічильника, оскільки у квітні 2016 року лічильник газу був знятий працівниками газового підприємства з метою періодичної перевірки, однак по завершенні такої, у встановленні лічильника відмовили без пояснення такої відмови. Зазначає, що позивачем не доведено факту невиконання нею зобов`язань з оплати наданих послуг з постачання природного газу за 2016 рік в сумі 5782,32 гривні, судом першої інстанції не взято до уваги, що при нарахуванні боргу, повернуто кошти у вигляді субсидії, не перенесено оплачені кошти за природній газ, не встановлено газового лічильника, тому вимоги товариства є безпідставними. Просить скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року повністю та закрити провадження у справі. У відзиві на апеляційну скаргу, ТзОВ «Чернівцігаз збут» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. У відзиві посилалось на те, що жодних доказів належної оплати за спожитий природній газ у спірному періоді відповідачем не надано, будь-яких інших обґрунтованих заперечень щодо вимог позивача не доведено. Зазначають, що матеріали справи містять достатні, належні та допустимі докази повернення позивачем до бюджету невикористаних сум субсидій відповідача. Загальна сума заборгованості виникла у ОСОБА_1 , внаслідок повернення товариством невикористаної суми субсидії відповідача до державного бюджету у зв`язку із виконанням ним вимог нормативних актів, правомірність яких підтверджена Верховним Судом та порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині здійснення оплати не в повному обсязі за спожитий природній газ. Щодо визначення обсягів спожитого природного газу, то слід зазначити, що з 01 липня 2015 року ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини купівлі-продажу) проводить ТОВ «Чернівцігаз збут» (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу, тощо) проводить АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» як оператор ГРМ. В апеляційній скарзі представник відповідача підтверджує факт існування між сторонами договірних відносин та підтверджує обставини споживання природнього газу у спірний період, тому визначення розбіжностей в частині обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, тому визначення обсягів спожитого побутовим споживачем природного газу відноситься до виключної компетенції оператора ГРМ. Враховуючи те, що відповідач не звертався до оператора ГРМ або суду щодо врегулювання розбіжностей в частині визначення об`єму розподіленого природнього газу у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу або в судовому порядку, тому визначені оператором ГРМ обсяги природного газу є обов`язковим для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх таким що відповідають обставинам справи, постановлені з дотриманням норм права, враховуючи наступне. Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , за надані послуги з постачанням природного газу за період опалювального періоду 2016 - 2017 року заборгувала у сумі 5782 гривні 32 копійки (а.с 14-15). 03.07.2019 року Кіцманським районним судом Чернівецької області видано судовий наказ, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Чернівцігаз Збут» борг в сумі 6151 гривні 38 копійок та судовий збір в сумі 192,10 грн.(а.с.9). Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.07.2019 року вказаний судовий наказ скасовано (а.с. 10). Відповідно до ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.02.2020 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення та стягнуто з ТзОВ «Чернівцігаз збут» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 528 гривень 10 коп. (а.с. 11-12). Згідно постанови старшого державного виконавця Кіцманського РВДВС Головного ТУЮ у Чернівецькій області Мельничука С.М. від 19.12.2019 року виконавче провадження №60231014 закінчено (а.с.13). Згідно з акту №563 від 26.12.2016 року, у зв`язку із заборгованістю за споживання природного газу будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , відключено від газопостачання (а.с. 21) Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2496 постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку (пункт 16 Розділу ІІІ Правил). Встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 приєдналася до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, і як споживач послуг з постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 оплачувала ці послуги, що відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30 вересня 2015 року № 2494, є фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. Пунктом 3 Положення про порядок призначення житлових субсидій» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 визначено що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Суми призначеної, але не виплаченої у зв`язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія. Відповідно до визначеного Постановою КМУ №534 від 23.08.2016 року (в редакції постанови КМУ № 300 від 26.04.2017р.) механізму розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії за формулою Nr=Cr-Hr, де Nr - невикористана сума субсидії на оплату послуги з газопостачання для індивідуального опалення за опалювальний сезон, гривень; Сг- загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги з газопостачання за опалювальний сезон, Нг - загальна вартість фактично використаного природного газу за період отримання субсидії в опалювальний сезон, до бюджету було повернуто невикористану відповідачкою ОСОБА_1 суму субсидії в загальному розмірі 8981 грн. 20 коп. Якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 4-6 цього Порядку, невикористана сума субсидії має значення більше, ніж загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги за відповідний сезон, повернення до бюджету невикористаних сум субсидії за таким особовим рахунком здійснюється у розмірі нарахованої субсидії. Переплата за особовим рахунком одержувача субсидії (станом на 1 травня та 1 жовтня) зменшується на розраховану відповідно до пунктів 4 - 6 цього Порядку невикористану суму субсидії. При цьому не допускається нарахування та облік будь-якої заборгованості на особовому рахунку одержувача субсидії. Загальний обсяг невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, визначається кожним надавачем послуг, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом шляхом додавання невикористаних сум субсидії за особовими рахунками всіх одержувачів субсидії. За змістом пункту 15 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов`язані щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. У разі коли вартість фактично використаної послуги менша ніж обов`язкова частка витрат на оплату цієї послуги, громадяни сплачують її фактичну вартість. Сума субсидії, яку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення було переказано на рахунки виконавців/виробників житлово-комунальних послуг для оплати їх вартості в розмірі соціальних нормативів і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, зараховується виконавцем/виробником як оплата послуг, у тому числі обов`язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди. Після закінчення опалювального сезону невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення) повертається підприємством - виробником/виконавцем такої послуги до бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії. Доводи апелянта про відсутність здійснення відповідачем перерахунку суми заборгованості з врахуванням сум нарахованих субсидій, які повернуті до державного бюджету, при визначенні суми заборгованості за спожитий природній газ є безпідставними, та спростовуються наступним. Як вбачається з розрахунку заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_2 заборгованість ОСОБА_1 за період з жовтня 2016 року по 25 грудня 2016 року становить 5935,46 гривень, і з врахуванням сплачених сум позивачем визначена сума заборгованості в розмірі 5782,32 гривні. У зв`язку із заборгованістю припинено постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 26 грудня 2016 року, що підтверджується актом №563 від 26.12.2016 року. Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» до бюджету повернуто невикористану суму субсидії за період з 26 грудня 2016 року по травень 2017 року на загальну суму 8147,17 гривень. У такому разі вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» про стягнення з ОСОБА_1 оплати за природний газ не зводиться до покладення на споживача обов`язку зі сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» невикористаних ОСОБА_1 сум субсидій, які повернуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» до бюджету, оскільки такі були повернуті після припинення газопостачання абоненту. Разом з тим колегія суддів зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу, а інші послуги, зокрема, облік газу, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу та технічні види робіт з підключення, обмеження, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій тощо, здійснює Оператор ГРМ ПАТ «Чернівцігаз», до якого позивач вимог щодо неправомірності обліку обсягу спожитого газу не заявляла. ТОВ «Чернівцігаз Збут» » отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від ПАТ «Чернівцігаз», тому позивач як постачальник зобов`язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного оператором ГРМ об`єму газу та зазначати його в рахунках на оплату. У статті 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами в процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг. Тарифи на газопостачання відносяться до першої групи. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (частини перша та друга статті 20 зазначеного Закону). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами договору. Як зазначено в частині першій статті 30 Закону «Про житлово-комунальні послуги», державне регулювання цін (тарифів) базується на таких основних принципах доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій. Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно із статтею 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII, тільки для приготування їжі з 01 січня 2021 року .) У разі не встановлення населенню лічильників газу суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта щодо неправильного розрахунку заборгованості, оскільки в разі відсутності лічильника фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача в розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період. Розбіжності в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували намагання відповідача ОСОБА_1 врегулювати розбіжності в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу, а також доказів оплати за спожитий природний газ в повному обсязі. На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав покладення на ОСОБА_1 обов`язку сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» боргу за спожитий природній газ в сумі 5782 грн. 32 коп. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). З урахуванням викладеного рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , підлягає залишенню без задоволення, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складений 11 січня 2021 року Головуючий: А.І. Владичан Судді: І.М. Литвинюк І.Б. Перепелюк