Постанова Харківський апеляційний суд № 614/522/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 12 січня 2021 року м. Харків справа № 614/522/20 провадження № 22ц/818/545/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Котелевець А.В., суддів - Бурлака І.В., Пилипчук Н.П., імена (найменування) сторін: позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 серпня 2020 року в складі судді Гуляєвой Г.М., у с т а н о в и в: В січні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», (далі АТ КБ «ПриватБанк») в особі свого представника Гребенюка Олександра Сергійовича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 15 березня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Умови кредитного договору відповідачка не виконала, допустила заборгованість, яка станом на 08 червня 2020 року склала суму в загальному розмірі 46 477,50 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30 111,28 грн, прострочених відсотків в розмірі 13 676,82 грн та штрафів в розмірі 500,00 грн (фіксована частина), 2 189,41 грн (процентна складова). Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість в указаному розмірі, а також 2 102,00 грн судового збору. Заочним рішенням Борівського районного суду Харківської області від 17 серпня 2020 року позов АТ «КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 15 березня 2011 року б/н в розмірі 43 788,09 грн (яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30 111,28 грн та прострочених відсотків в розмірі 13 676,82 грн) та 2 189,41 грн судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення. У зв`язку з цим суд першої інстанції вважав, що вимоги АТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення штрафів не підлягають задоволенню. 21 вересня 2020 року Крилова Олена Леонідівна представник АТ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову про стягнення штрафів та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що позичальниця отримала кредитний ліміт на картковий рахунок та користувалася кредитними коштами, однак зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконала. Встановивши, що банк надав відповідачці кредит, а остання його не повернула, суд першої інстанції не мав правових підстав для відмови в позові в частині стягнення штрафів в загальному розмірі 2 689,41 грн. ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції не зверталася, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Заочне рішення в частині стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом не оскаржено, тому в апеляційному порядку не переглядається. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафів не відповідає. Матеріали справи свідчать, що 15 березня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Умови кредитного договору відповідачка не виконала, допустила заборгованість, яка станом на 08 червня 2020 року склала суму в загальному розмірі 46 477,50 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30 111,28 грн, прострочених відсотків в розмірі 13 676,82 грн та штрафів в розмірі 500,00 грн (фіксована частина), 2 189,41 грн (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Термін дії картки № НОМЕР_1 листопад 2014 року. Картка була перевипущена. Строк дії останньої картки - № НОМЕР_2 квітень 2022 року. Початковий кредитний ліміт в подальшому змінювався (його було збільшено та зменшено), що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 . Остання зміна кредитного ліміту відбулася 16 травня 2019 року. ОСОБА_1 користувалася кредитним коштами, що підтверджується випискою банку. Останній платіж на погашення заборгованості внесено 20 травня 2015 року в сумі 200,00 грн. Позов пред`явлено 01 липня 2020 року. Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів судова колегія керується таким. Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Позивач, обгрунтовуючи право вимоги в частині стягнення штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15 березня 2011 року, посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачкою. Указаною довідкою, з умовами якої погодилася відповідачка, передбачено штраф при порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів: 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахувань та прострочених процентів і комісій. Тобто сторони обумовили у письмовому вигляді сплату штрафів за порушенні строків платежів. Вимог щодо стягнення пені позивачем не заявлено. З огляду на викладене, правові підстави для відмови в позові про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» штрафів в загальному розмірі 2 689,41 грн (500,00 грн (фіксована частина) + 2 189,41 грн (процентна складова) відсутні. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Позов АТ КБ «Приват Банк» в частині вирішення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафів в загальному розмірі 2 689,41 грн (500,00 грн (фіксована частина) + 2 189,41 грн (процентна складова) підлягає задоволенню. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати, понесені відповідачем, документально підтверджуються подачу апеляційної скарги в розмірі 3 153,00 грн (а. с. 102). Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 153,00 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити. Заочне рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 серпня 2020 року в частині вирішення позову про стягнення штрафів скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення штрафів задовольнити Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» штраф за кредитним договором від 15 березня 2011 року № б/н в загальному розмірі 2 689,41 грн (дів тисячі шістсот вісімдесят дев`ять грн 41 коп.). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 3 153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн) судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 12 січня 2021 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді І.В.Бурлака Н.П.Пилипчук