Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/2291/19
від 06.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1882/20 Справа № 205/2291/19 Головуючий у першій інстанції: Шавула В.С. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А, при секретарі Догоновій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2019 року по справі за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережідо ОСОБА_1 про відшкодування збитків, ВСТАНОВИЛА: У березні 2019 року АТ ДТЕК Дніпровські електромережі звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що під час проведення представниками позивача технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок у відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , що проводилась 13 червня 2018 року, виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи поза засобом комерційного обліку електричної енергії без порушення схеми комерційного обліку з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконано шляхом підключення повторного вводу через автоматичний вимикач 100А на навантаження будинку, електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ДТЕК «Дніпровські електромережі» збитки у сумі 118717,85 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ДТЕК «Дніпровські електромережі» судовий збір в сумі 1921,00грн. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2019 року задоволено позовні вимоги, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ДТЕК «Дніпровські електромережі» збитки у сумі 118717,85 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ДТЕК «Дніпровські електромережі» судовий збір в сумі 1921,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що згідно копії договору купівлі-продажу садового будинку від 16 червня 2005 року зареєстрованого в реєстрі за №2355, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.22). 13 червня 2018 року при проведенні перевірки у будинку АДРЕСА_1 , виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи поза засобом комерційного обліку електричної енергії без порушення схеми комерційного обліку з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконано шляхом підключення повторного вводу через автоматичний вимикач 100А на навантаження будинку, електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. За вказаним вище фактом, керуючись п.53 Правил, представники позивача в присутності відповідача 13 червня 2018 року склали акт №124428 про вищевказане порушення (а.с.4-5). Згідно з протоколом №45 від 11 липня 2018 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення та було прийнято рішення провести нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, відповідно до п.3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ 04.05.2006 року № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року №782/12656 (надалі Методика) (а.с.8), проведено розрахунок вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, обсяг недоврахованої електроенергії склав 71112,95 кВт/год. на суму 118717,85 грн., розрахунок збитків проведено за період 13.06.2017 року по 13.06.2018 року, тобто за 365 днів (а.с.9). Відповідно до ч.3 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний:сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Згідно з ст.3 Закону України Про електроенергетику відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року за №1357 (далі - Правила). Відповідно до п.42 Правил споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Згідно з п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Відповідно до п.п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312, споживач електричної енергії, окрім іншого, зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів. Відповідно до пункту 8.2.4 Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. Згідно з пунктом 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Відповідно до п.п. 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312 на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У відповідності до п.п.3.2.,3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 (яка була чинна на момент проведення перевірки), вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що відповідачка допустила порушення Правил користування електричної енергії, внаслідок самовільного підключення до об`єктів електроенергетики, завдала позивачу матеріальної шкоди, доказів та обґрунтувань того, що нарахування суми збитків відбувалось неправомірно відповідачкою суду не надано, - колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права. Посилання апелянта на те, що відповідно до листа НКРЕ №4283/11/47-12 від 09.07.2012, нарахування обсягу і вартості неврахованої електроенергії на підставі акту має здійснюватись починаючи з дати останнього контрольного огляду даних приладу або технічної перевірки, але не більше ніж за 6 календарних місяців, не приймається до уваги, виходячи з наступного. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з п. 3.3. Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період). Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п.п. 2.7., 3.4. та п. 3.6. Методики. Кількість днів при цьому, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (п. 3.3. Методики). При цьому, згідно з підпунктом а) пункту 3.3. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, враховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. За підпунктом б) пункту 3.3. Методики, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення. За підпунктом в) пункту 3.3. Методики, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням ПКЕЕН - із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки. Таким чином, обставини щодо можливості виявлення представниками постачальника електричної енергії дій, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, під час проведення контрольного огляду приладу обліку мають юридичне значення лише для визначення періоду нарахування вартості необлікованої електричної енергії за підпунктом а) пункту 3.3. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених саме у підпунктах 1-3 пункту 3.1 Методики, а не у випадку порушення, що виявлене у відповідача, яке кваліфіковано відповідно до пп. 4 п. 3.1 Методики. Отже, враховуючи вищенаведене, вартість неврахованої засобами обліку електроенергії слід розрахувати на підставі п. 3.1.5. за формулою 2.7. Методики, тобто за вчинення порушення ПКЕЕН, передбаченого підпунктами 4 пункту 3.1. Методики. За формулою 2.7. Методики, для розрахунку загального обсягу не облікованої спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, до дня усунення самовільного підключення, тобто з 13 червня 2017 року. Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком вартості завданих збитків та вважає, що останній зроблений у відповідності з діючою, на момент виникнення правопорушення та проведення розрахунку, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562, яка поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії (електропередавальними організаціями) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Судді