Ухвала КГС ВС № 910/8496/18

УХВАЛА 12 січня 2021 року м. Київ Справа № 910/8496/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги установи "28 Управління начальника робіт" на рішення господарського суду Київської області від 30.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 за позовом установи "28 Управління начальника робіт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" про розірвання договору від 12.08.2016, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна", ВСТАНОВИВ: 15.12.2020 (згідно з відміткою на конверті) установа "28 Управління начальника робіт" (далі - Установа, скаржник) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (дата складення повного тексту постанови - 20.11.2020) зі справи № 910/8496/18; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження оспорюваних судових актів. Касаційна скарга Установи не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду після його перегляду судом апеляційної інстанції. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним. Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України). Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України вбачається, що доводи касаційної скарги зводяться до: цитування: окремих положень Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про використання земель оборони" та ГПК України; власного викладення обставин справи стороною та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції, та які з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Установою не наводиться детального опису правовідносин в контексті обґрунтування мотивів та підстав звернення з касаційною скаргою із чітким посиланням на норму права: відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України. До того ж ненадання судом попередньої інстанції оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норм права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України. Крім того, у своїй касаційній скарзі Установа просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у цій справі, зазначаючи, що повний текст спірного судового акта нею не отримано, а про його наявність дізналася лише 25.11.2020 (в день оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень). Дослідивши доводи касаційної скарги, стосовно поважності пропуску строку на касаційне оскарження спірних судових актів, колегія суддів вважає зазначити про таке. Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску Установою строку на касаційне оскарження у справі № 910/8496/18, оскільки скаржником не надано доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови саме 25.11.2020, як і доказів про звернення з відповідною заявою до суду апеляційної інстанції про видачу копії постанови й відповідно доказів поважності пропуску строку на касаційне звернення. Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Враховуючи, що касаційна скарга Установи подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, а підстави, щодо поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд касаційної інстанції в порядку частини третьої статті 292 ГПК України залишає вказану касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 зі справи № 910/8496/18 без руху. При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що Установа протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та надати докази на підтвердження своїх доводів щодо поновлення строку на оскарження або навести інші підстави для поновлення строку. Суд також вважає за необхідне звернути увагу Установи на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу установи "28 Управління начальника робіт" на рішення господарського суду Київської області від 30.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 зі справи № 910/8496/18 залишити без руху.

2. Надати установі "28 Управління начальника робіт" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити установі "28 Управління начальника робіт", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова Суддя Т. Малашенкова