Постанова Харківський апеляційний суд № 643/18734/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2021 року м. Харків справа № 643/18734/19 провадження № 22-ц/818/642/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., сторони справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 8 вересня 2020 року у складі судді Єрмак Н.В. У С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 2500 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення ними повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Неповнолітні діти мешкають з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього України обов`язку утримувати своїх дітей, не піклується про стан здоров`я синів, їх фізичний, духовний розвиток. Відповідач матеріально забезпечений, має власне житло, автомобіль, неофіційно працює, має стабільний високий прибуток. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі 2318 грн. на двох дітей. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08.09.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1700 гривень щомісячно та неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1700 гривень щомісячно з дня подачі заяви (14.11.2019 року) до досягнення повноліття ОСОБА_3 , а після цього - у розмірі 1700 гривень щомісячно до повноліття ОСОБА_4 . Судове рішення мотивовано тим, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у зв`язку з чим виходячи з вимог розумності та справедливості, суд задовольнив позов частково та стягнув з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1700 грн щомісячно на кожну дитину. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково та призначити аліменти на утримання дітей у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам у справі, що, як слідство, призвело до порушення судом норм матеріального права. При ухваленні рішення судом не враховано стан здоров`я відповідача, через що останній не може працювати та перебуває на утриманні батьків пенсіонерів . Відповідач не має заощаджень, бізнесу, корпоративних прав, майна, окрім квартири АДРЕСА_1 в якій проживає позивач. Позивач має постійний дохід у розмірі 25000 грн - 30000 грн та додаткового доходу від оренди власної квартири. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу в межах вимог, що заявлені в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Згідно з ч. 1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з 01.06.2002 року по теперішній час сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Сторони у справі є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судом також встановлено та не спростовано відповідачем, що неповнолітні діти мешкають разом з позивачем. В позовній заяві позивач просить стягнути аліменти у розмірі 2500 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення ними повноліття. За положеннями з ч. 1 статті 12, ч. 1 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України). Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. В апеляційній скарзі відповідача не заперечує проти сплати аліментів на синів у розмірі 50% прожиткового мінімуму на місяць. Задовольняючи позов про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей суд правильно керувався вимогами ст. 180,181, 191 СК України та обґрунтовано виходив з того, що відповідач повинен утримувати дітей до досягнення повноліття. Проте судова колегія не може погодитися з визначеним судом розміром аліментів на дітей. Відповідно до ч. 2ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Згідно ст.181СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судому разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 ст. 182 СК України). При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст. 182 СК України). Суд визначає розмір аліментів на неповнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. Згідно ч.1ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 1ст.191СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень; Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи. При визначенні аліментів у розмірі 1700 грн на кожну дитину суд не врахував, що стягнення такої суми аліментів можливо у випадку доведення достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б свідчили про реальний розмір доходів відповідача, тому не можна стверджувати про їх достатність для сплати аліментів в розмірі, заявленому позивачем. Крім цього, судова колегія враховує, що батьки несуть рівні обов`язки по утриманню дитини, тому забезпечення дитині прожиткового мінімуму у розмірі, визначеному законом, покладається як на батька, так і на матір. Враховуючи викладене, виходячи з принципів розумності, справедливості, законності, верховенства права, а також з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд доходить висновку про необхідність рішення суду змінити. Розмір визначених судом аліментів на утримання дітей відповідача підлягає зменшенню з 1700 грн до 1200 грн щомісячно, починаючи з 14.11.2019 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. При цьому, зменшуючи розмір аліментів, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 185 СК України ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання дітей, які пов`язані з їх навчанням, розвитком здібностей або їх хворобою. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Додаткові витрати визначаються залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Доводи апеляційної скарги, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував стан здоров`я відповідача, є безпідставними, оскільки з наявних в матеріалах справи письмових заяв, в тому числі і відзиву на позовну заяву, не вбачається, що відповідач або його представник посилались на вказані обставини, відповідні докази до суду першої інстанції не надавали. Крім того, з копії медичної документації наданої до апеляційної скарги не вбачається, що на час розгляду справи щодо стягнення аліментів відповідач має хронічні захворювання, які впливають на його працездатність. Докази підтверджуючі, що відповідач знаходиться на утриманні у своїх батьків ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано. Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги і наявність підстав для зміни рішення суду в частині визначення розміру стягнутих аліментів на користь дітей. В частині відмови у задоволені позову про стягнення аліментів на користь дружини рішення суду не оскаржувалося. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України). Ухвалюючи рішення 08.09.2020 суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 грн. судового збору, які підлягали сплаті при подачі позовної заяви. Згідно з ч.ч. 6-7 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців. ОСОБА_1 звільнена від сплати аліментів в судах усіх інстанцій пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 «Про судовий збір». Ціна позову ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України становить 30000 грн. За наслідками розгляду апеляційної скарги позовні вимоги задоволені на 48% (2400х6). Таким чином, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає сплаті у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції 368, 83 грн. У зв`язку з переглядом рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 понесено судові витрати у розмірі 1152, 60 грн. За наслідками перегляду рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.09.2020 судом апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги задоволено на 96,58 %. Таким чином, сплачений ОСОБА_2 судовий збір підлягає компенсація за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у розмірі 1113,18 грн. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. 141 ЦПК України). Таким чином, за наслідками розгляду справи судом першої інстанції та перегляду справи судом апеляційної інстанції за рахунок держави на користь ОСОБА_2 підлягає компенсації судовий збір у розмірі 744,35грн. (1113,18-368,83). Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.09.2020 року змінити в частині стягнення аліментів та розподілу судових витрат. Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1700 грн до 1200 (однієї тисячі вісті) гривень щомісячно на кожну дитину. Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 744 (сімсот сорок чотири) гривні 35 копійок судового збору у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції та переглядом справи судом апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 січня 2021 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді С.С. Кругова Н.П. Пилипчук