Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3091/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3091/20 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Косцової І.П., суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по зменшенню коефіцієнту заробітку до 0,95442 при нарахуваннях йому пенсії та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,44, починаючи з 03.06.2003 року з урахуванням фактично виплачених сум. В обґрунтування позову зазначено, що у травні 2000 року йому, як особі з інвалідністю третьої групи, вперше призначено пенсію по інвалідності, за коефіцієнтом заробітку за 1976-1980 роки, який складав 1,44. З червня 2003 року позивачу встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням, та з того часу він отримував пенсію з коефіцієнтом заробітку за 1980-1985 роки, який складав 1,25121. З 31.05.2010 року позивача переведено на пенсію за віком та застосовано для розрахунку пенсії коефіцієнт заробітку 0,98871, що визначався із заробітної плати у 1977- 1981 та 2000-2010 роки. З 18.04.2011 року переведено на пенсію по інвалідності 2-ї групи та, тим самим, зменшено коефіцієнт заробітку до 0,95442, який визначався із заробітної плати у 1977-1981 роках та 2000-2011 роках. Таким чином, на думку позивача, відповідачем при перерахунку його пенсії неправомірно було зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до 1,25121, а згодом 0,98871 та 0,95442, замість коефіцієнта 1,44, який застосовувався при першому нарахуванні пенсії, що з урахуванням зменшених коефіцієнтів призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії, що отримує позивач. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що при кожному перерахунку пенсії позивача йому враховувались нові періоди роботи та за наслідком проведеного перерахунку, з урахуванням проведеної оптимізації, змінювався індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про задоволення позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що відповідач протиправно при кожному перерахунку пенсії зменшував індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача. Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що заява про призначення/перерахунок пенсії від 31.05.2010 року не підписувалась позивачем. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило апеляційний суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Фактичні обставини справи. 31.05.2000 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності строком на 1 рік, яка в подальшому, з 01.06.2001 року змінена на другу групу до 01.06.2005 року (а.с. 146, 147). 30.06.2000 року позивач звернувся із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності (а.с. 144). 17.07.2000 року позивачу призначена пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 10.05.2000 року по 31.05.2001 року, виходячи зі стажу 28 років 6 місяців 9 днів (а.с. 139). 13.06.2003 року ГУ ПФУ в Кілійському районі проведено перерахунок пенсії позивача через переведення його з третьої на другу групу осіб з інвалідністю (а.с. 148). Загальний стаж зберігся на момент перерахунку у розмірі 28 років 6 місяців та 9 днів. Пенсію позивачу перераховано з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.02.1980 по 28.02.1985 (а.с. 126 зв.б.). В матеріалах справи наявна заява позивача від 31.05.2010 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с. 105, 168). На підставі вказаної заяви позивача його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідно до відповіді ГУ ПФУ від 03.11.2011 року (а.с. 122) індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії становив 0,98871, що підтверджується розрахунком заробітної плати №1 (а.с. 121 на звороті). Відповідно до листа ГУ ПФУ, у жовтні 2010 року зроблено уточнення розрахунку пенсії за стажем 41 рік 7 місяців, середнім заробітком 1624,34 грн. та за розміром пенсії 1025,31. Розмір пенсії після перерахунку з урахуванням страхового стажу 41 рік 07 місяців 27 днів і заробітної плати 1631,80 грн., визначеної за період з 01.01.1977 по 31.12.1981 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2010 (коефіцієнт заробітку - 0,98871, як найбільш доцільний, з врахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2009 рік, становив 1029,02, де 916,06 грн. - основний розмір пенсії, 112,96 грн. - доплата за 16 років понаднормативного стажу (а.с. 119). На підставі заяви від 18.04.2011 року позивача переведено на пенсію по інвалідності 2 групи при страховому стажі 42 роки 6 місяців і заробітній платі 1892,26 грн., визначені за період з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 01.07.2000 по 31.03.2011 (коефіцієнт заробітку - 0,95442) та розмір її становив 1099,76 грн. (а.с. 52-54). 12.09.2011 року позивачем подано до відповідача заяву про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з «врахуванням стажу або стажу та заробітної платні - по тому варіанту, де виплат більше» (а.с. 155). Відповідачем 26.09.2011 року надано відповідь про відмову у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у зв`язку з тим, що розмір пенсії зменшується (а.с. 154). На підставі заяви позивача від 21.08.2013 року (а.с. 73) про перерахунок пенсії по заробітку 60 місяців при страховому стажі 44 роки 7 місяців і заробітній платі 1949,56 грн., за період з 01.01.1976 року по 31.12.1980 року та з 01.01.2000 року по 31.03.2011 року (коефіцієнт заробітку - 0,98332), розмір пенсії становив 1425,40 грн. (а.с. 71-72). 11.05.2017 року позивач подав відповідачу заяву про перерахунок його пенсії і просив розрахувати пенсію «по стажу і заробітній платні, якщо не вигідно - по стажу» (а.с. 90). На вказану заяву позивач отримав рішення № 838584, що у відповідності до п. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV у перерахунку пенсії відмовлено у зв`язку з тим, що після попереднього перерахунку пенсії не набуто 24 місяці страхового стажу (а.с. 88). Пенсію за віком позивачу було обчислено з 01.10.2017 року з урахуванням внесених змін, як не працюючій особі, при страховому стажі 46 років 7 місяців 18 днів (стаж враховано по 30.04.2015 року) і заробітній платі 1949,56 та її розмір становив 1569,47 грн., в тому числі 100 грн. - доплата. При цьому коефіцієнт з урахуванням кратності становив 1,35 (а.с. 87). Згідно із заявою від 21.11.2017 року про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною стажу (а.с. 92) позивачу здійснено перерахунок пенсії при страховому стажі 48 років 9 місяців 7 днів і заробітній платі 3701,61 грн. та її розмір склав 2106,29 грн., що підтверджується розпорядженням № 838584 від 02.02.2018 року (а.с. 93). З 01.12.2019 року позивачу перераховано пенсію згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124, у зв`язку з уточненням даних в ЕПС при страховому стажі 50 років 8 місяців 2 дня, заробітній платі 4330,89 грн. та її розмір встановлено на рівні 2522,33 грн. (а.с. 95). Відповідно до довідки заробітної плати позивача №838584 індивідуальний коефіцієнт для обчислення становить 0,98332 після оптимізації. Вважаючи дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії зменшеного індивідуального коефіцієнту протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до частини четвертої ст. 42 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Відповідно до п.4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких актів України відносно підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ), пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін де деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абз.1 цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень (з 1 312 грн. на 1 452 грн.). На підставі ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За змістом зазначених норм Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Відповідно ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь. Таким чином, судова колегія зазначає, що коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи не є постійною величиною та змінюється при кожному перерахунку пенсії в залежності від середньомісячної заробітної плати по Україні по народному господарству та розміру безпосередньо отриманої заробітної плати. З огляду на зазначене, при здійсненні перерахунку пенсії позивача відповідач у відповідності до вимог чинного законодавства здійснював кожного разу обрахунок коефіцієнту заробітної плати, що призводило до зменшення його числового показника, проте давало змогу збільшити розмір належної позивачу пенсії. Крім того, колегія суддів відхиляє твердження позивача, що ним не підписувалась заява про призначення/перерахунок пенсії від 31.05.2010 року (про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком), оскільки 18.04.2011 року ним подана заява про призначення/перерахунок пенсії (про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності). Оскільки позивачем через рік самостійно обрано інший вид пенсії, вказане не може свідчити, що позивач був необізнаним про «підробку» свого підпису на заяві від 31.05.2010 року. До того ж не оскарження вказаних дій відповідача у період 2010-2020 років вказує на згоду позивача з діями відповідача у 2010 році. Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2020 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.