Постанова Київський апеляційний суд № 758/9159/20

Єдиний унікальний номер 758/9159/20 Головуючий в суді I інстанції Отвіновський П.Л. Апеляційне провадженя № 33/824/4079/2020 Суддя-доповідач Гриненко О.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 листопада 2020 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Александрова Д.О., подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року, прийняту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 19 липня 2020 року о 03 годині 47 хвилин по вул. Нижній Вал, 19 в м. Києві керував автомобілем марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушена мова, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови, що постановлена без з`ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків судді фактичним обставинам справи, просить постанову Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року скасувати, а провадження у справі за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує, що на місці зупинки працівниками поліції він відмовився пройти огляд на приладі Драгер, обравши проходження огляду у лікаря-нарколога шляхом здачі аналізів біологічного матеріалу. Втім, в приміщенні «Соціотерапії» у здачі аналізів лікарем йому було відмовлено, що підтверджується відеозаписом, після чого лікар написав хибні пояснення та передав їх працівникам поліції. Також апелянт зазначає, що у присутності двох свідків він від огляду у лікаря-нарколога не відмовлявся, свідків взагалі не було на місці складання протоколу. Так, згідно матеріалів справи він був направлений до «Соціотерапії» 19.07.2020 о 04 год. 50 хв., пояснення про його відмову від проходження огляду лікар написав о 05 год. 00 хв., а в поясненнях свідків міститься інформація, що вони були запрошені 19.07.2020 о 04 год. 20 хв. в м. Києві, вул. Нижній Вал в якості свідків при складанні протоколу відносно водія ОСОБА_1 та в їх присутності водій відмовився від огляду за допомогою приладу Драгер та у лікаря-нарколога. Ці бланки пояснень свідків спростовуються відеозаписом. Також апелянт вказує, що якщо водій ухилися від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення. Таким чином, на думку апелянта, працівники поліції вчинили дії з порушенням Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а тому ОСОБА_1 вважає, що не нього не було законних підстав виконувати вимоги поліції про проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, апелянт подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року, мотивуючи його тим, що його захисник завчасно повідомив судді про те, що 03 вересня 2020 року буде перебувати у відпустці і просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Про наявність постанови його захисник дізнався 21.09.2020, коли зателефонував до суду, щоб зізнатись про наступну дату слухання справи. Апеляційний суд вважає правильним задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року, так як встановлений ч.2 ст.294 КУпАП строк пропущений ним з поважних причин. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Александрова Д.О., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №421717 від 19 липня 2020 року (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння (а.с.2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння та висновком лікаря-нарколога (а.с.3), рапортом інспектора роти №4 батальйону №3 полку №1 з ОПБ УПП в м. Києві ДПП ст. лейтенанта поліції Ткачук О.В. від 19.07.2020 (а.с.4), відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.5). Апеляційним судом було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу в присутності двох свідків та погодився пройти огляд у лікаря-нарколога. Працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до закладу охорони здоров`я, де він також відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, про що лікар-нарколог надав пояснення (а.с.3). Будь-яких порушень з боку працівників поліції зазначений відеозапис не містить. Більш того, на зазначеному відеозапису сам ОСОБА_1 вказує, що вживав пиво, і це підтверджує законність вимог уповноважених патрульної поліції щодо огляду його на стан сп`яніння в установленному законом порядку. Доводи апелянта про те, що лікар написав хибні пояснення про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду сп`яніння є безпідставними і спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що якщо водій ухилився від огляду на стан сп`яніння, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення є необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушена мова, поведінка, що не відповідає дійсності). Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено таких порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою не виконувати ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан сп`яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують вини ОСОБА_1 у невиконанні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого і майнового стану. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 03 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Гриненко