Постанова 4816 № 583/3015/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2021 року м.Суми Справа №583/3015/20 Номер провадження 22-ц/816/80/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М., у присутності : представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня» Савочки Андрія Миколайовича , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2020 року, ухваленого у складі судді Плотникової Н.Б. у м. Охтирка, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше травня» про дострокове розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, в с т а н о в и в: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20 вересня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі (земельного паю) строком на 10 років, але державна реєстрація договору була проведена лише через два роки після його укладення, а саме 26 липня 2012 року, що є порушенням відповідачем ст. 25 Закону України «Про оренду землі». Крім того, відповідно до п. 33 договору, об`єкт оренди підлягає страхуванню на весь період дії цього договору. Проте, відповідач, який зобов`язаний був вчинити такі дії, не виконав зазначену умову договору, чим порушив домовленість між сторонами. Вказував, що згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтею 25 цього Закону, та умовами договору. Посилаючись на вищевказані обставини, просив достроково розірвати договір оренди земля (земельного паю) від 20 вересня 2010 року, укладеного між ним та ТОВ «Перше травня», зареєстрованого у книзі записів Державного реєстру земель по сільській раді у Охтирському районному відділі ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України за №592030004002796 26 липня 2012 року; зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,26 га, розташовану на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги той факт, що з моменту укладення договору, а саме від 20 вересня 2010 року до моменту здійснення страхування об`єкта оренди відповідачем, а саме до 22 вересня 2020 року, минуло 10 років. Отже, протягом 10 років відповідач неналежно виконував та порушував умови укладеного договору, ухиляючись від щорічного страхування об`єкту оренди. Таким чином, систематичне порушення договору оренди землі є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи були виконані ці умови у майбутньому. Крім того вказує, що у договорі вказано, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, але договір оренди землі від 20 вересня 2010 року був зареєстрований 26 липня 2012 року, що є істотним порушення умов договору та земельного законодавства. Від ТОВ «Перше травня» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивачем, відповідно до ст. 81 ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, в своїй заяві просить відкласти розгляд справи, у зв`язку з короновірусною інфекцією COVID-19, але доказів на підтвердження поважності неявки в судове засідання не надав , тому колегія суддів, заслухавши думку представника відповідача, вважає за необхідне слухати справу у відсутність позивача . Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до державного акта про право власності на землю серії IV-CM №022959, виданого 15 грудня 2002 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 3,26 га, яка розташована на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 19). 20 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Перше травня» було укладено договір оренди землі (земельного паю), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в оренду належну йому земельну ділянку площею 3,26 га, строком на 10 років (а.с. 14-17). Договір оренди землі (земельного паю) зареєстровано у Охтирському районному відділі ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель по сільській раді вчинено запис 26 липня 2012 року №592030004002796 (а.с. 67). Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. За приписами статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Аналогічна норма закріплена і в статті 31 Закону України «Про оренду землі». Частинами 3 та 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Відповідно до приписів ст. 25 Закону України «Про оренду землі», (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби. Згідно з ст. 12 Закону України «Про оренду землі», об`єкт, який передається в оренду, може бути застрахованим на період дії договору оренди землі за згодою сторін у порядку, встановленому законодавством України. У разі невиконання свого обов`язку стороною, яка повинна згідно з договором оренди землі застрахувати об`єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і зажадати від іншої сторони відшкодування витрат на страхування. Пунктами 33-35 договору оренди землі передбачено, що згідно з цим договором об`єкт оренди підлягає страхуванню на весь період дії цього договору. Страхування об`єкта оренди здійснює орендар. Сторони домовились про те, що у разі невиконання свого обов`язку стороною, яка повинна згідно з цим договором застрахувати об`єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування. Отже, сторони, укладаючи договір оренди землі від 20 вересня 2010 року, погодили, що у разі невиконання орендарем обов`язку щодо страхування об`єкта оренди, орендодавець може застрахувати його та вимагати відшкодування витрат на страхування. У той же час, вказаним договором не передбачено його розірвання в односторонньому порядку на вимогу орендодавця у разі невиконання орендарем свого обов`язку застрахувати об`єкт оренди земельну ділянку. Як убачається з матеріалів справи, 22 вересня 2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» та ТОВ «Перше травня» було укладено договір страхування майна, згідно умов якого застраховано земельну ділянку на період з 22 вересня 2020 року по 21 вересня 2021 року, вигоднабувачем є ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 20 вересня 2010 року. Відповідно до ч. 3 ст. ст. 640 ЦК України , у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі (земельного паю) від 20 вересня 2010 року був зареєстрований у Охтирському районному відділі ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що вчинено запис №592030004002796. Та обставина, що відповідачем здійснено реєстрацію договору оренди землі від 20 вересня 2010 року, лише 26 липня 2012 року не є підставою для розірвання вказаного договору, оскільки це не передбачено ні законом, ні договором. ОСОБА_1 , не надано суду належних та допустимих доказів щодо істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі, що слугували б підставою для його розірвання. За встановлених обставин справи та вимоги закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. РішенняОхтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 6 січня 2021 року. Головуючий - О.І. Собина Судді: О.Ю.Кононенко Т.А.Левченко