Ухвала КАС ВС № 420/3894/20

УХВАЛА 05 січня 2021 року м. Київ справа № 420/3894/20 адміністративне провадження № К/9901/35504/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №420/3894/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, про визнання протиправними та скасування рішень, УСТАНОВИВ: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС, в якому позивач просив: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 854336/30622532 від 25.07.2018 року, № 851847/30622532 від 24.07.2018 року, № 815135/30622532 від 25.06.2018 року, № 815139/30622532 від 25.06.2018 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: № 505887 від 03.04.2018 року, № 530888 від 06.04.2018 року, № 543967 від 10.04.2018 року, № 569674 від 13.04.2018 року, складені та подані на реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, датами їх подачі на реєстрацію.. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 854336/30622532 від 25.07.2018 року, № 851847/30622532 від 24.07.2018 року, № 815135/30622532 від 25.07.2018 року, № 815139/30622532 від 25.07.2018 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датами подачі на реєстрацію, податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА», а саме: № 505887 від 03.04.2018 року, № 530888 від 06.04.2018 року, № 543967 від 10.04.2018 року, № 569674 від 13.04.2018 року. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, податковий орган подав до Верховного Суду касаційну скаргу. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №420/3894/20 є вимоги про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкові накладні. Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності. За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №420/3894/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, про визнання протиправними та скасування рішень. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.О. Шишов Судді Н.Є. Блажівська І.В. Дашутін