Ухвала КАС ВС № 520/1930/2020

УХВАЛА 05 січня 2021 року м. Київ справа № 520/1930/2020 адміністративне провадження № К/9901/35180/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі № 520/1930/2020 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкових повідомлень-рішень та вимоги, установив: ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 №00004243306 форми «Р», відповідно до якого встановлено порушення вимог пункту 177.2, підпункту 177.4.5, підпункту 177.4 статті 177 ПК України у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 218694,51 грн, та нараховано штрафні санкції 54673,63 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 №00004273306 форма «ПС» відповідно до якого встановлено штрафну санкцію на суму 170 грн 00 коп.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 №00004263306 форма «ПС» відповідно до якого встановлено порушення вимог п.п. 49, 18.2 п.49.18 ст.49 п.п. б) пункту 176.2 ст.176 ПК України застосовано штраф на суму 510 грн 00 коп.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 №00004253306 форма «Р» відповідно до якого встановлено порушення вимог абз. 1 пункт 123.1 ст.123 ПК України у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір що сплачується за результатами річного декларування на суму 18224,55 грн та нараховано штрафні санкції 4556,14 грн; - визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.11.2019 №00004223306 на суму 31290,74 грн; - визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.11.2019 №00004233306 на суму 6897,15 грн; - визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2019 року на суму 147460,08 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Водночас подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду. Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі № 520/1930/2020 - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов