Постанова 4857 № 500/858/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/858/20 пров. № А/857/11748/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р. з участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національне агенство з питань запобігання корупції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційними скаргами Чортківської районної ради, ОСОБА_2 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року (суддя першої інстанції Чепенюк О.В., м. Тернопіль, повний текст складено 19.08.2020), В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Чортківської районної ради про визнання протиправними та скасування рішень двадцять сьомої сесії сьомого скликання Чортківської районної ради від 12.03.2020 №626 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради», №627 «Про обрання заступника голови районної ради», а також поновлення на посаді заступника голови Чортківської районної ради. 16.06.2020 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач також просив суд стягнути з Чортківської районної ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня наступного за днем звільнення (13.03.2020) по дату винесення рішення у справі (том 1 а.с. 150-151). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять сьомої сесії сьомого скликання Чортківської районної ради від 12.03.2020 №626 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради». Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять сьомої сесії сьомого скликання Чортківської районної ради від 12.03.2020 №627 «Про обрання заступника голови районної ради». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Чортківської районної ради з 13.03.2020. Стягнуто з Чортківської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 134 956,02 грн. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника голови Чортківської районної ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 25 463,40 грн звернуто до негайного виконання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чортківської районної ради в користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн. Із таким судовим рішенням не погодилася Чортківська районна рада та подала апеляційну скаргу. Вважає, рішення постановленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову в позові. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що голова Чортківської районної ради вправі був ініціювати питання про дострокове припинення повноважень заступника голови ради та представити раді іншу кандидатуру для обрання на посаду заступника голови районної ради. Зауважує, що процедура прийняття рішення про дострокове припинення повноважень позивача як заступника Чортківської районної ради була дотримана, рішення приймалося шляхом таємного голосування після його обговорення депутатами з участю позивача. Апелянт зауважив, що позивач як заступник голови районної ради не виконував належним чином свої посадові обов`язки. Звільнення позивача відповідає підставі, визначеній у частині першій статті 20 Закону №2493-III, зокрема служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Апелянт вважає, що Чортківською районною радою не допущено суттєвих порушень процедури прийняття оскаржуваних рішень та обґрунтування їх причин, а незначні процедурні порушення не могли та не вплинули на зміст і законність прийнятого рішення. Крім того, звернув увагу суду на те, що призначення позивача заступником голови районної ради ьтакож проводилося за пропозицією голови ради, без попереднього розгляду на профільній постійній комісії, без оприлюднення проекту рішення та його візування посадовими особами виконавчого комітету ради, без висновку юридичної служби відповідності до норм чинного законодавства. Отже відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача. Третя особа ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про протиправність рішення ради про звільнення позивача з посади заступника голови районної ради, оскільки істотних порушень процедури, які б могли вплинути на правильність вирішення цього питання, відповідачем допущено не було. Зауважив, що районна рада прийняла рішення в межах своїх повноважень і на підставі чинного законодавства. Неподання висновку постійною комісією ради не робить неможливим розгляд питання на пленарному засіданні сесії і не впливає на результат прийнятого на засіданні сесії рішення. Також зауважив, що суд безпідставно розглянув збільшені позовні вимоги, в той час як відповідна заява була подана з порушенням процесуального законодавства. Тому просив скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року і прийняти нове про відмову в позові. Позивач подав відзиви на апеляційні скарги відповідача та третьої особи. Зауважив, що вважає оскаржуване рішення про задоволення його позову законним і обґрунтованим, а доводи апелянтів - безпідставними. У судовому засіданні позивач та його представник Гуцалюк А.Р. заперечили щодо задоволення апеляційних скарг. Пояснили, що відповідач прийняв рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради з істотними порушеннями процедури, без достатніх вагомих підстав. Тому таке є протиправним і суд правомірно задовольнив позов. Представник третьої особи Турчин-Кукаріна І.В. у судовому засіданні також пояснила, що суд безпідставно скасував рішення органу місцевого самоврядування, хоча істотних порушень, які б вплинули на його законність, допущено не було. Національне агентство з питань запобігання корупції подало клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджено матеріалами справи. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг з таких мотивів. Суд першої інстанції встановив те, що рішенням Чортківської районної ради сьомого скликання № 10 від 27.11.2015 депутата ОСОБА_1 було обрано заступником голови Чортківської районної ради (том 1 а.с.87). Рішенням Чортківської районної ради сьомого скликання № 626 від 12.03.2020 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради» припинено достроково повноваження заступника голови районної ради ОСОБА_1 (том 1 а.с.5). У рішенні зазначено, що таке прийняте районною радою враховуючи вимогу голови районної ради, відповідно до пункту 1 частини першої статті 43, частини третьої статті 56 Закону № 280/97-ВР. Рішенням Чортківської районної ради сьомого скликання № 627 від 12.03.2020 «Про обрання заступника голови районної ради» обрано заступником голови районної ради ОСОБА_2 (том 1 а.с.6). Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність вказаних рішень з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. За частиною першою статті 45 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Відповідно до частин першої, другої статті 56 Закону № 280/97-ВР районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради. Заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 Закону № 280/97-ВР повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть бути достроково припинені без припинення повноважень депутата відповідної ради за рішенням відповідної ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення їх повноважень може бути внесено на розгляд відповідної ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради. Повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата відповідної ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень заступника (першого заступника) голови ради. Зазначені повноваження заступника (першого заступника) голови ради припиняються з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт. У випадках, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника (першого заступника) голови ради з дня припинення її повноважень (частина п`ята статті 56 Закону № 280/97-ВР). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної ради, обласної ради вирішуються такі питання: обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади. Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Відповідно до частини четвертої статті 46 Закону № 280/97-ВР наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Відповідно до частини сьомої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації. Відповідно до частини десятої статті 46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Відповідно до статті 1 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. За змістом статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. За частиною першою статті 10 Закону № 2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: <…> на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою. За частинами першою, другою статті 7 Закону № 2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про статус депутатів місцевих рад" та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Скасовуючи рішення відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про їх протиправність внаслідок допущених при їх прийнятті істотних процедурних порушень. Однак апеляційний суд з такими висновками не погоджується, виходячи з наступного. Із урахуванням наведених вище норм законодавства суд зазначає, що посада заступника голови районної ради належить до виборних посад місцевого самоврядування. На таку посаду обирає відповідна районна рада з числа депутатів цієї ради на своєму пленарному засіданні. У контексті спірних правовідносин треба зауважити, що призначення на виборну посаду заступника голови районної ради є результатом волевиявлення депутатів цієї ради, які так само можуть достроково припинити повноваження на цій посаді. Закон визначив умови і порядок дострокового припинення повноважень заступника голови районної ради. Апеляційний суд зауважує, що як призначення на вказану посаду (одного з депутатів відповідної районної ради), так і припинення повноважень на цій посаді є передусім результатом волевиявленням депутатів цієї районної ради. Якщо говорити про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради, то безперечно для цього повинні бути певні вагомі підстави, передумови, які в сукупності призвели до того, що визначений законом суб`єкт (голова районної ради) вимагає обговорення цього питання на пленарному засіданні районної ради. Власне, такі обставини і є предметом обговорення на засіданні ради, перед тим як почнеться голосування. Водночас, вже безпосередньо під час голосування (яке в цьому випадку є таємним) мотиви, якими керувалися депутати районної ради, коли голосували «за» чи «проти» дострокового припинення повноважень заступника голови районної ради, є суто їхнім переконанням, вимагати обґрунтовувати чи пояснювати яке (при вирішенні питання про правомірність спірного рішення) немає підстав. Таємне голосування щодо рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради певною мірою підтверджує такий висновок суду, а якщо сфокусуватися власне на процедурі таємного голосування, суд стверджує, що в такий спосіб власне і забезпечується «приховане» волевиявлення кожного із депутатів районної ради. У цьому зв`язку треба зазначити, що Закон № 280/97-ВР визначив порядок і підстави/умови для дострокового припинення повноважень, зокрема, заступника голови районної ради, тому при вирішенні спору про правомірність рішення про дострокове припинення повноважень на такій виборній посаді, потрібно надати правову оцінку чи дотримано визначений вказаним Законом порядок, відтак наскільки істотними були допущені порушення (якщо такі були) та чи вплинули вони на остаточне рішення. Матеріалами справи підтверджено, що головою Чортківської районної ради видано розпорядження від 28.02.2020 №14-од про скликання двадцять сьомої сесії Чортківської районної ради сьомого скликання з таким порядком денним:

1. Звіт про виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку Чортківського району за 2019 рік.

2. Про програму соціально-економічного та культурного розвитку Чортківського району на 2020 рік.

3. Про план роботи Чортківської районної ради на 2020 рік.

4. Інші питання поточної діяльності ради (том 1 а.с. 7). Відповідно до протоколу двадцять сьомої сесії Чортківської районної ради сьомого скликання від 12.03.2020 до порядку денного було включено 17 питань, за який проголосовано одноголосно 30 присутніми депутатами із 36 обраних депутатів районної ради (том 1 а.с.184-211). Після затвердження порядку денного як за основу, голова Чортківської районної ради Шепета В.М. вніс пропозицію про включення в порядок денний питання під №1 «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.11.2015 №4 «Про лічильну комісію Чортківської районної ради» та №2 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради». Тобто питання про дострокове припинення повнвоажень позивача було внесено на розгляд ради у встановленому порядку суб`єктом,який законом наділений такими повноваженнями. Кожне з таких питань, як вбачається з протоколу пленарного засідання, окремо було поставлене на голосування та підтримане депутатами. У подальшому було затверджено порядок денний пленарного засідання із внесеними змінами в цілому. Частиною 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Матеріалами справи підтверджено, що більше половини загального складу депутатів Чортківської районної ради, а саме 30 взяли участь в обговоренні питання щодо дострокового припинення повноважень позивача і 20 депутатів із 36 (загальний склад ради) висловилися за дострокове припинення повноважень заступника голови Чортківської районної ради. Цей факт сторонами не оспорюється. Апеляційний суд відхиляє висновки суду першої інстанції про незаконність прийнятого рішення через невключення даного питання до порядку денного заздалегідь з таких підстав. Частиною шостою статті 55 Закону №280/97-ВР визначено, що голова районної, обласної, районної у місті ради, серед іншого: 1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради; 2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням; 3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання. Відповідно до частини тринадцятої статті 46 Закону №280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (частина п`ятнадцята статті 46 Закону №280/97-ВР). Відповідно до частин другої та третьої статті 59 Закону №280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Отже, голова районної ради має право вносити питання на розгляд районної ради, у тому числі призначення та звільнення заступника голови районної ради. Рішенням Чортківської районної ради сьомого скликання від 23.12.2015 №30 затверджено Регламент Чортківської районної ради сьомого скликання (том 1 а.с. 161-176). Відповідно до пункту 1.3 Регламенту він визначає порядок скликання чергової та позачергової сесій ради, призначення пленарних засідань Ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень Ради про затвердження порядку денного сесії та з процедурних питань, а також порядок роботи сесії Ради. Згідно з пунктом 11.1 Регламенту рада проводить свою роботу сесійно. Сесія ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Постійна комісія або робоча група ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням ради. Розпорядження про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів ради і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради (пункт 13.6 Регламенту). Виконавчий апарат ради забезпечує отримання кожним депутатом ради проектів рішень та інших матеріалів, необхідних для розгляду питань порядку денного сесії ради, не пізніше як за 2 дні до її відкриття, а у виняткових випадках - у день відкриття сесії (пункт 13.8 Регламенту). Пропозиції до проекта порядку денного сесії ради вносяться головою ради, депутатами, постійними комісіями та головою районної державної адміністрації. Пропозиції, як правило, вносяться не пізніше як за 14 днів до відкриття чергової сесії (пункт 14.1 Регламенту). У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, проекти рішень Ради оприлюднюються негайно після їх підготовки (пункт 14.2 Регламенту). Проекти рішень ради оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради за адресою www.chortkivrr.te.ua (пункт 14.3 Регламенту). Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (пункт 14.4 Регламенту). Проекти рішень ради голова ради або його заступник (у випадку, коли сесія ради скликається депутатами у порядку, визначеному п. 13.5 ст. 13 Регламенту, - уповноважена особа з числа депутатів, які ініціювали скликання сесії ради) передають до юридичного відділу виконавчого апарату ради для розгляду та встановлення відповідності його чинному законодавству. Якщо проект рішення відповідає чинному законодавству, начальник юридичного відділу візує його, а у випадку невідповідності проекту рішення чинному законодавству - надає висновок. Після цього проект рішення разом з іншими матеріалами передається відповідній профільній, суміжній та іншим постійним комісіям для подальшої роботи. У разі наявності вмотивованих зауважень від постійних комісій, за дорученням голови ради юридичний відділ повторно розглядає проект рішення з урахуванням зауважень (пункт 14.5 Регламенту). Профільними комісіями є комісії, до повноважень яких Положенням про постійні комісії районної ради віднесено підготовку та розгляд питань у межах компетенції ради. Суміжними комісіями є комісії, повноваження яких, згідно з Положенням про постійні комісії районної ради, безпосередньо пов`язані з питаннями, що готуються профільною комісією на розгляд ради. Профільна та суміжні комісії, в яких підлягають розгляду пропозиції до порядку денного, визначаються головою ради або радою на пленарному засіданні відповідно до Положення про постійні комісії ради (пункт 14.6 Регламенту). Перелік питань, які планується винести на розгляд пленарного засідання ради, розглядається президією районної ради. За наслідками розгляду президією ради проекту порядку денного сесії надаються рекомендації щодо внесення на розгляд пленарного засідання певного переліку питань (пункт 14.9 Положення). Щодо затвердження проекту порядку денного сесії ради, то пункт 15.1 Регламенту визначає, що порядок денний сесії ради обговорюється і затверджується рішенням ради прийнятим більшістю голосів депутатів ради від загального її складу. Порядок розгляду та обговорення питань визначає пункт 26.2 Регламенту, які, як правило включають: доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них; співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них; виступи депутатів ради з оголошенням та обґрунтування окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів ради разом з висновком відповідної комісії; виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради згідно з поданням комісії; виступи представників від зареєстрованих депутатських фракцій і групи; виступи депутатів ради; оголошення головуючим на пленарному засіданні ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили чи хочуть виступити; внесення депутатами ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку); заключне слово співдоповідачів і доповідача; уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування; виступ депутата ради - ініціатора внесення пропозиції; виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи; виступи депутатів ради з мотивів голосування. Відповідно до пункту 31.1 Регламенту рішення ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні ради допускається лише у випадках, передбачених регламентом, або якщо жоден з депутатів ради не заперечує на пленарному засіданні ради проти прийняття рішення без обговорення. Рішення ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів ради, зареєстрованих на пленарному засіданні ради (пункт 32.1 Регламенту). Згідно з пунктами 32.2, 32.3 Регламенту процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарному засіданні ради, серед яких зміна порядку денного, формування послідовності (черговості) розгляду питань порядку денного тощо. Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгляду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається радою більшістю голосів депутатів ради від загального складу ради. Відповідно до пункту 56.1 президія ради є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради, та вирішує інші питання за дорученням ради. Отже, апеляційний суд зауважує, що зміни до порядку денного можуть вноситися безпосередньо на пленарному засіданні і таке питання є процедурним та приймається більшістю голосів депутатів ради. При цьому питання щодо винятковості випадку також підлягало оцінці депутатами при вирішенні питання про внесення змін і включення запропонованого питання до порядку денного. Дії відповідача щодо включення до порядку денного проекту рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради ОСОБА_1 відповідали вимогам Закону № 280/97-ВР та Регламенту, депутати не наполягали на додатковому обговоренні проекту рішення, за пропозицією голови ради порядок денний був змінений, доповнений та затверджений депутатською більшістю. Таким чином, Чортківська районна рада як орган місцевого самоврядування висловила своє волевиявлення щодо розгляду питання про припинення повноважень заступника ради на засіданні саме 12 березня 2020 року. Апеляційний суд зазначає, що позивач брав участь в обговоренні питання про дострокове припинення його повноважень як заступника голови районної ради і давав пояснення з цього приводу на засіданні ради. Отже, було забезпечено його право на особисту участь у процесі прийняття рішення . Висновки суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови ради через недотримання визначеної Регламентом процедури, а саме непідготовки проекту рішення (стаття 14 Регламенту); відсутність правової оцінки юридичного відділу виконавчого апарату ради (пункт 14.5 Регламенту); не розгляд проекту рішення профільною постійною комісією (пункт 14.6 Регламенту); не розгляд питання доцільності внесення проекту на пленарне засідання ради президією районної ради, погодження проекту денного президією ради (пункт 14.9. Регламенту); порушення порядку оприлюднення проекту рішення апеляційний суд відхиляє, адже вказані порушення не є істотними і такими, що могли вплинути на волевиявлення депутатів. Колегія суддів наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Апеляційний суд зазначає, що рішення ради щодо припинення повноважень заступника голови є внутрішньо організаційним актом і фактично не потребує значних витрат часу для його вивчення і розуміння. Суб`єкти прийняття рішення не вбачали необхідності додаткового вивчення цього питання, зокрема ознайомлення з письмовим проектом, дослідження висновків комісії, юридичного відділу з цього питання і були готові висловити свою позицію . Незабезпечення депутатів перед розглядом цього питання проектом рішення у письмовому вигляді та матеріалами, що стосуються цього питання не є підставою для висновку про їх неготовність до прийняття рішення. Щодо висновків суду першої інстанції про суттєве порушення процедури прийняття спірного рішення, оскільки його проект не розглядався на засіданні профільних комісій суд зазначає таке. Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Приписами частини п`ятої цієї ж статті передбачено, що постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. Отже чинне законодавство не передбачає обов`язковий розгляд на постійній комісії питання про звільнення заступника голови районної ради. Таким чином, питання дострокового припинення повноважень заступника районної ради не передбачено серед вичерпного переліку питань, які за дорученням ради або за власною ініціативою розглядаються постійними комісіями. Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2020 року у справі № 420/718/19. Крім того, апеляційний суд зазначає, що до складу постійних комісій та президії ради входять депутати відповідної ради, які були присутніми на сесії та мали можливість висловитися з цього питання, внести пропозиції, зауваження. Рішення та рекомендації постійних комісій та президії мають рекомендаційний характер, а тому не мають вирішального значення. У контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що навіть за такої ситуації, коли відповідачем було б забезпечено розгляд питання юридичним відділом виконавчого апарату ради, профільною постійною комісією, попередньо ознайомлено депутатів з проектом рішення це не вплинуло б на кінцевий результат - намір ради висловити недовіру заступнику голови районної ради. Стосовно доводів позивача про те, що проект спірного рішення, який передбачав його звільнення не був оприлюднений до засідання районної ради, суд зазначає таке. Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2020 року у справі №420/718/19 зазначив що внутрішньоорганізаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб`єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб`єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб. Враховуючи те, що проект рішення стосувався внутрішньоорганізаційного (кадрового) питання щодо дострокового припинення повноважень, яке вирішується виключно депутатами міської ради, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що проект такого рішення не підлягає обов`язковому оприлюдненню. Апеляційний суд зазначає, що встановлення кількісного результату голосування 20 депутатами (з 30 присутніх), тобто більше половини депутатів від загального складу ради (36 осіб), як того вимагає частина друга статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як проголосували за проект прийняття рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 у визначений законом спосіб, свідчить, що відповідний орган місцевого самоврядування висловив свою чітку позицію. Продовження виконання обов`язків заступника районної ради позивачем буде суперечити засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» грунтуються на принципі виборності представницьких органів. Наведене дає підстави для висновку, що Чортківська районна рада, вирішуючи питання про дострокове припинення повноважень заступника голови діяла в межах своїх повноважень, визначених законом, оскільки це питання належить до її компетенції, як передбачено чинним законодавством. Таким чином, оскільки посада заступника голови ради є виборною, то при визначенні підстав і критеріїв, як обрання на посаду, так і звільнення з неї (дострокового припинення повнвоажень) відповідна рада має дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань. При цьому здійснення таких дискреційних повноважень як звільнення в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень заступника голови відбулось з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права і принципу законності. Отже, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування рішень двадцять сьомої сесії сьомого скликання Чортківської районної ради від 12.03.2020 №626 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови районної ради», №627 «Про обрання заступника голови районної ради», а також поновлення на посаді заступника голови Чортківської районної ради. Крім того, апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції, скасувавши рішення №627 «Про обрання заступника голови районної ради», яким ОСОБА_2 обрано заступником районної ради, не врахував, що таке є індивідуально-правовим актом і не стосується позивача, його права цим рішенням не порушені, що також є підставою для відмови у позові в цій частині. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскільки таким вимогам рішення Тернопільського окружного адміністративного суду не відповідає, його слід скасувати з прийняттям нового про відмову у позові. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 243, 308 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги Чортківської районної ради, ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30-ти днів. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 05.01.2021 у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді Качмара В.Я.