Постанова 4856 № 560/734/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/734/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В. Суддя-доповідач - Курко О. П. 05 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення 35 сесії Хмельницької міської ради від 11.12.2019 за №59, в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з метою передачі її у власність на території міста Хмельницького; зобов`язано Хмельницьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території міста Хмельницького з метою передачі її у власність, з урахуванням висновків суду; стягнуто на користь ОСОБА_1 420 гривень 40 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що твердження суду першої інстанції про те, що підставами для відмови позивачеві у надані дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що на частині зазначеної ділянки передбачено будівництво дороги, не відповідає дійсності, оскільки на даній ділянці передбачено будівництво не звичайної дороги місцевого призначення, а дороги місцевого призначення, передбаченого Генеральним планом міста Хмельницького, який розрахований до 2031 року. Планом зонування міста Хмельницького, розробленого на підставі Генерального плану міста, передбачена визначена територія для розміщення лінійних об`єктів транспортної інфраструктури, а саме: дороги місцевого призначення (зона Т-1 (зона міських і районних вулиць, доріг, майданів). Проте, судом проігноровані передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України підстави для відмови у наданні такого дозволу щодо невідповідності обраного місця розташування об`єкта визначеним вимогам для відмови у наданні земельної ділянки, а саме: крім інших, вимоги містобудівної документації - Генерального плану міста Хмельницького та Плану зонування міста Хмельницького. Зазначив, що судом залишено поза увагою перелік переважних та допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у зоні, що визначено містобудівної документацією, які не передбачають здійснення на визначеної території будівництва житлових будинків. Також вказав, що суд не врахував, що у районі, позначеному на графічних матеріалах позивача, проходить високовольтна повітряна лінія електропередач напругою 110 кВ, для якої встановлена охоронна та санітарно-захисна зона. Вказані зони частково накладаються на позначену земельну ділянку. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницької міської ради із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території міста Хмельницького з метою передачі її у власність. Рішенням 35 сесії Хмельницької міської ради № 59 від 11.12.2019 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:25:001:1143 орієнтовною площею 0,10 га з метою передачі її у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 83 Земельного кодексу України, Закону України "Про автомобільні дороги", а також містобудівній документації - Генеральному плану міста Хмельницького, що є безумовною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Не погоджуючись з рішенням 35 сесії Хмельницької міської ради від 11.12.2019 № 59, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з метою передачі її у власність, позивач звернувся до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав, що не передбачені законодавством, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення 35 сесії Хмельницької міської ради від 11.12.2019 №59, в частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно задовольнити. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, приписами частин 1, 3 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею. Положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Аналіз вказаних норм чинного законодавства України вказує на те, що зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) є вичерпним. Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Як вже зазначалось вище, рішенням 35 сесії Хмельницької міської ради № 59 від 11.12.2019 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:25:001:1143 орієнтовною площею 0,10 га з метою передачі її у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 83 Земельного кодексу України, Закону України "Про автомобільні дороги", а також містобудівній документації - Генеральному плану міста Хмельницького. Зміст вказаного Рішення свідчить, що підставою для відмови позивачу у надані дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що на частині зазначеної ділянки передбачено будівництво дороги. Крім того, у відзиві на позовну заяву також як на підставу відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою зазначено, що земельні ділянки, у визначених Генеральним планом міста площадках у заплаві р. Кудрянки, ще не сформовані, детальний план території поки що не розроблений, а тому потребує часу на розроблення детального плану території з метою визначення об`ємно-просторового рішення забудови з урахуванням існуючої містобудівної ситуації. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі твердження відповідача не можуть бути підставами для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки не передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. Тобто, оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України. Крім того суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи у користування. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17 та від 19 червня 2018 року в справі № 806/2982/17. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав, що не передбачені законодавством, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення 35 сесії Хмельницької міської ради від 11.12.2019 №59, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно задовольнити. Також для належного захисту порушених прав позивача правомірно суд першої інстанції зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території міста Хмельницького з метою передачі її у власність, з урахуванням висновків суду. Доводи апелянта про те, що спірна земельна ділянка частково розташована в зоні проходження повітряних ліній електропередач під напругою 110 кВ, для якої встановлена охоронна зона нічим не підтверджено та не слугували підставою відмови в наданні дозволу. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 05 січня 2021 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.