Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 398/3027/19(2-а/398/101/19)
від 05.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 січня 2021 року м. Дніпросправа № 398/3027/19(2-а/398/101/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Вінті Інни Віталіївни на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Орловський В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Вінті Інни Віталіївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Вінті Інни Віталіївни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 671180 від 15 серпня 2019 року та закрити справу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою відповідача від15 серпня 2019 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі340 грн. У вказаній постанові зазначено, що він - ОСОБА_1 , 15 серпня 2019 року о 16-20 год., рухаючись 395 км автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes Benz Vito 113 CDI, державний номер НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» ПДР та статті 35 Закону України «Про дорожній рух». З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки станом на 15 серпня 2019 року він пройшов обов`язковий технічний контроль належного йому автомобіля та мав при собі чинний протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00986-00907-19 від 18 червня 2019 року, який був готовий пред`явити на вимогу поліцейського. Проте, його було зупинено за нібито скоєне порушення вимог дорожньої розмітки, з яким позивач не погодився, відповідач не вимагав від нього пред`явлення вказаного протоколу, обмежившись перевіркою посвідчення водія та реєстраційного документа на автомобіль. Зміст винесеної постанови та суть інкримінованого правопорушення йому стали відомі лише після її вручення. Стверджує, що відповідачем не зібрано жодних доказів на підтвердження відсутності у позивача станом на дату винесення оскаржуваної постанови, протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Натомість таке твердження відповідача спростовується наявним у позивача відповідним протоколом. За вказаних обставин вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2019 року позов задоволено. Скасовано постанову від 15 серпня 2019 року серії ДП18 №671180 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 340, 00 грн, яка була винесена поліцейським роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Вінтя Інною Віталіївною. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною на те посадовою особою згідно з вимогами КУпАП, та за наявності достатніх даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зазначає, що відповідно до бази даних ІПНП «АРМОР», на момент зупинки автомобіля, позивачем не було пройдено обов`язкового технічного контролю, який він, відповідно до вимог законодавства, зобов`язаний був пройти. Вважає безпідставним прийняття судом першої інстанції, як доказу, наданий позивачем протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 18.06.2019, оскільки дані, які містяться у цьому протоколі суперечать відомостям з бази Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України. Стверджує, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем законно та обґрунтовано було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що 15 серпня 2019 року інспектором поліцейським роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Вінтя Інною Віталіївною відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №671180. Відповідно до змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 15.08.2019 року о 16 год. 20 хв. на а/д Київ-Харків-Довжанський М-05, 395 км керував транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасного його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» ПДР та статті 35 Закону України «Про дорожній рух», скоївши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 10) Згідно п. 31.3 б ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно з законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Відповідно до частини 3 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Положеннями статті 35 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті. Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 (далі Порядок №137). Так, згідно п.18 Порядку №137, у разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу. Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00986-00907-19 ВМ №545908 від 18.06.2019, транспортний засіб Mercedes Benz Vito 113 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , пройшов технічний контроль та визнано технічно справним. Дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 18.06.2021. (а.с. 9) Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 512 затверджено «Порядок формування загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг». Пунктом 2 вказаного Порядку визначений держатель загальнодержавної бази даних, яким є МВС; користувачами такої бази - уповноважені органи МВС, підрозділи Національної поліції, територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, суб`єкти здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, Моторне (транспортне) страхове бюро, а також страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - страховики). Згідно п.3 Порядку суб`єкти здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів через осіб, що отримали доступ до реєстру результатів обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, забезпечують кожної робочої зміни внесення до реєстру результатів обов`язкового технічного контролю транспортних засобів інформації про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу чи акті невідповідності технічного стану транспортного засобу, а також про пошкоджені або зіпсовані бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу. Пунктом 3-1 Порядку передбачено, що про визнання протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу недійсним у зв`язку з видачею суб`єктом здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням вимог Порядку №137 від 30.01.2012 або вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 року №710, територіальний орган з надання сервісних послуг МВС інформує уповноважений підрозділ Національної поліції для вжиття заходів згідно із законодавством. У пункті 13 цього Порядку визначено, що суб`єкти здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та страховики несуть передбачену законом відповідальність за достовірність, повноту та своєчасність внесення інформації, зазначеної у пунктах 3 і 4 цього Порядку. Отже, наведеними положеннями законодавства визначено суб`єктів, на яких покладено обов`язок внесення до реєстру результатів обов`язкового технічного контролю транспортних засобів інформації про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу та які відповідають за повноту та своєчасність внесення такої інформації. Власники транспортних засобів не віднесені законодавством до таких суб`єктів, а отже не можуть нести відповідальність за не внесення до бази даних інформації про результати обов`язкового технічного контролю транспортного засобу, яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним доказом проходження технічного контролю транспортного засобу є відповідний протокол, що був наданий позивачем, який містить необхідні реквізити та підтверджує проведення технічного контролю транспортного засобу, яким керував позивач, строк дії якого, на час прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення не сплинув. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини 2 статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. (стаття 252 КУпАП). Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. За змістом приписів статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, стверджуючи, що під час зупинки його інспектором патрульної поліції мав при собі чинний протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00986-00907-19 від 18 червня 2019 року, який був готовий пред`явити на вимогу поліцейського. Проте, його було зупинено за нібито скоєне порушення вимог дорожньої розмітки, з яким позивач не погодився, відповідач не вимагав від нього пред`явлення вказаного протоколу, обмежившись перевіркою посвідчення водія та реєстраційного документа на автомобіль. Зміст винесеної постанови та суть інкримінованого правопорушення йому стали відомі лише після її вручення. Натомість відповідачем не надано жодного доказу на спростування вказаних обставин. Зокрема не надано доказів того, що відповідачем вимагалося від позивача надання відповідного протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу та такий протокол позивачем не було надано. При цьому, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визначені відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів, на підставі яких відповідачем зроблено висновки про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Колегія суддів зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави. Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваної постанови та, відповідно, наявність підстав для задоволення позовних вимог. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Вінті Інни Віталіївни залишити без задоволення. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров