Постанова 4857 № 380/7179/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/7179/20 пров. № А/857/14891/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу (ПВ ВО) м. Києва Клименко Романа Васильовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, головуючий суддя - Грень Н.М., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу (ПВ ВО) м. Києва Клименко Романа Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання протиправними та скасування постанов,- В С Т А Н О В И В: В вересні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПВ ВО м. Києва Клименко Р.В., треті особи - ТзОВ "Мілоан", Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, винесені в межах виконавчого провадження №62862182: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62862182 від 20.08.2020 року; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 20.08.2020 року №62862182; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.08.2020 року №62862182 В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем прийнято до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами його виконавчого округу, що є грубим порушенням вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, відповідачем не виконано вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов`язку приватного виконавця повернути стягувачу виконавчий документ. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста - Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №62862182 від 20.08.2020 року; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста - Києва Клименка Романа Васильовича про стягнення з боржника основної винагороди №62862182 від 20.08.2020 року; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста - Києва Клименка Романа Васильовича про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження №62862182 від 20.08.2020 року. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ПВ ВО м. Києва Клименко Р.В. оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва, відтак відповідачем правомірно прийнято до виконання виконавчий документ. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України. Відповідно до виконавчого напису від 20.07.2020 року № 12755, звернуто стягнення на користь ТзОВ "Мілоан" заборгованість, що виникла за період з 14.04.2020 року по 13.06.2020 року по договору кредиту від 15.03.2020 року № 1485858, боржником за яким є ОСОБА_1 . За змістом виконавчого напису від 20.07.2020 року № 12755 строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 14.04.2020 року по 13.06.2020 року. Загальна сума заборгованості становить 18 772,00 грн. 19.08.2020 року представник ТзОВ "Мілоан" звернувся до приватного виконавця Клименка Р.В. із заявою про примусове виконання рішення, в якій просив, зокрема, у випадку встановлення доходу боржника - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування). 20.08.2020 року приватним виконавцем Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження № 62862182 щодо примусового виконання виконавчого напису від 20.07.2020 року № 12755, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Мілоан" заборгованості в розмірі 17 000 грн. 20.08.2020 року приватним виконавцем Клименко Р.В. винесено постанови: - про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1877,20 грн.; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 400 грн. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець при відкритті виконавчого провадження не перевірив дійсне місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, внаслідок чого безпідставно, всупереч вимог Закону відкрив виконавче провадження з порушенням правил територіальної компетенції. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно із статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятись ним на всій території України. Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місце реєстрації боржника - ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Також у вказаному вище виконавчому написі вказано фактичне місце проживання боржника, яким є: АДРЕСА_2 . З Єдиного реєстру приватних виконавців України видно, що виконавчим округом Приватного виконавця Клименка Романа Васильовича є місто Київ. Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Відтак, оскільки фактичне місце проживання боржника, про що зазначено у виконавчому написі, знаходиться у межах виконавчого округу відповідача, то у відповідності до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем правомірно прийнято до виконання вказаний виконавчий напис нотаріуса. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №511/1342/17. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що приватним виконавцем, приймаючи до виконання виконавчий напис у виконавчому окрузі міста Києва, не було порушено приписи статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу (ПВ ВО) м. Києва Клименко Романа Васильовича задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі №380/7179/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді Р. Й. Коваль В. В. Святецький Повний текст постанови складено 04.01.2021 року.