Постанова 4805 № 275/905/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №275/905/20 Головуючий у 1-й інст. Миколайчук П. В. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2020 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Нестеренка М.М. справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КупАП, - в с т а н о в и в: Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. Згідно постанови суду, 17.09.2020 о 18:50 годині водій ОСОБА_1 у с. Покришів по вул. Калинівська Брусилівського району Житомирської області керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на приладі «Драгер» ARBL-0863, результат 0,34 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На прийняте судом рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2020 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити в зв`язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа закриттю в зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Зазначає, що 01.07.2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Відповідно до п.171 ч.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року №2617-У-ІІІ до Кримінального кодексу України включено ст.286-1 КК України. 17 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-ІХ від 09.04.2020 року, який 02 липня 2020 року було підписано Президентом України, а 03 липня 2020 року набрав чинності. Вказаним законом №720-ІХ від 09.04.2020 року внесено зміни до Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, а саме: 1) у пункті: 1 підпункти 2-4, 7 виключено; [пункт 4 Закону №2617-VІІ1 від 22.11.2018 року, щодо зміни ст. 130 КУпАП], підпункти 127, 128, 131, 149, 171,207 виключено (п.171 Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018 щодо введення в дію ст. 286-1 КК України). Закон України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року (про доповнення ст. 286-1 КК України та зміни ст. 130 КУпАП) набрав законної сили 01 липня 2020 року. Вказані зміни не вдалось привести в дію у зв`язку з тим, що Закон №720-ІХ від 09.04.2020 року набрав чинності на третій день після набрання чинності вищевказаного закону №2617- VIII від 22.11.2018, а саме 03 липня 2020 року, при цьому, такі зміни суперечать чинному на той час Закону України №619-ІХ від 19.05.2020 року, відповідно до якого зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення. За таких обставин Закон №720-ІХ наразі чинний, але за винятком тих положень, які стосуються внесення змін до Закону №2617-VIII. Вказане підтверджується текстом Кодексу України про адміністративні правопорушення, який оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховної ради України. Зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього була викладена суть правопорушення, що не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, так як остання не передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а суд при розгляді справи цьому не дав належної оцінки і притягнув його до адміністративної відповідальності за неіснуючий порядок. В судовому засіданні захисник Нестеренко М.М. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 з викладених в ній мотивів, просив її задовольнити, додатково просив також закрити справу за закінченням на момент розгляду апеляційної скарги строків накладання стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду його апеляційної скарги, його захисник запевнив апеляційний суд про те, що ОСОБА_1 не бажає особисто приймати участь в судовому засіданні апеляційного суду. Заслухавши пояснення захисника, дослідивши, дослідивши доводи апеляційної скарги та врахувавши вимоги, заявлені захисником під час апеляційного розгляду, перевіривши матеріали справи та надані докази в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга та вимоги захисника не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції, переглянута в межах апеляційних доводів, є законною та обгрунтованою, виходячи з наступного. Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Пари цьому відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення…Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в достатній мірі врахував вимоги зазначених вище нрорм, а також положення ст.ст.245, 252, 280 КУПАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Частиною 1 статті 130 КУпАП (у редакції, яка діяла до 01.07.2020 року) передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підпунктом 4 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII стаття 130 КУпАП була викладена в новій редакції. Також підпунктом 171 пункту 2 розділу І Закону № 2617-VIII Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1 (Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Проте, згідно з підпунктом 1 пункту 117 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-IX підпункт 4 пункту 1 розділу І Закону № 2617-VIII виключений. Також, згідно з підпунктом 2 пункту 117 Закону № 720-IX підпункт 171 пункту 2 розділу І Закону № 2617-VIII виключений. Тобто, до набрання чинності Закону № 2617-VIII (до 01.07.2020 року), статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння; з 01.07.2020 року і до 03.07.2020 року такі діянні криміналізовано шляхом доповнення КК України статтею 286-1; а з 04 липня 2020 року такі діяння знову віднесенні до статті 130 КУпАП, що вбачається також із редакції даної норми права згідно Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. При цьому слід зазначити, що правопорушником ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції вину у вчиненні даного правопорушнення було визнано та надано пояснення про вживання алкогольних напоїв та керування в такому стані автомобілем вимушено у зв`язку з необхідністю поїздки до магазину на коротну відстань. Тобто ОСОБА_1 не заперечувався сам факт вчинення ним правопорушення, щодо відсутності відповідного закону про адміністративну відповідальність за таке правопорушення ним в суді першої інстнанції не зазначалося, і вказано про зазначену обставину лише в апеляційній скарзі. При цьому сам факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порядок його огляду ним не оспорюється, в тому числі і в ході апеляційного перегляду справи. При розгляді вказаної справи судом було в повному обсязі дотримано наведені вище положення КУпАП, і оскаржувана постанова є законною, вмотивованою та обгрунтваною, відповідає вимогами ст.283 КУпАП, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була викладена суть правопорушення, що не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, так як остання не передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а суд при розгляді справи цьому не дав належної оцінки і притягнув його до адміністративної відповідальності за неіснуючий порядок є безпідставними. Так, Закон № 720-IX набрав чинності 03 липня 2020 року, а саме в день його опублікування. Крім того, у зв`язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом № 2617-VIII, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було змінено. Однак, Законом України № 720-IX внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1. Таким чином з 03 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено 17.09.2020 року, отже підлягає кваліфікації за чинною редакцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що на веб сайті Верховної Ради України не приведено у відповідність з даним законом ст.130 КУпАП в частині передбачення відповідальності водіїв транспортних засобів само по собі не може свідчити про неіснувння та нечинність ст.130 КУпАП та неможливість її застосування щодо водіїв наземних транспортних засобів. Також слід зазначити, що постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення та про накладання на нього стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП прийнята в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тому підстави для закриття справи у зв`язку із закінченням строків накладання стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, відповідлно до положень п.7 ст. 247 КУпАП, не дивлячись на те, що апеляційним судом станом на 17.12.2020 року апеляційна скарга ще не була розглянута з об`єктивних причин, відсутні. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_1 , а також додаткові доводи його захисника, зазначені в ході апеляційного розгляду справи, не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, та закриття провадження на підставі п.6 або п.7 ст.247 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Постанова суду є законною та обгрунтованою. Керуючись ст.ст. 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: