Постанова 4873 № 910/16064/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" грудня 2020 р. Справа№ 910/16064/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Куксова В.В. суддів: Тищенко А.І. Яковлєва М.Л. при секретарі Пнюшкову В.Г. за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 22.12.2020. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 (суддя Шкурдова Л.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідропауер" про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідропауер" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення 4402455,65 грн. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" в розмірі позову - 4 402 455,65 грн., які наявні на всіх банківських рахунках, що належать приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Юнівес", виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, крім арешту грошових коштів, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОПАУЕР". Боржником за даною ухвалою є приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес". Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЮНІВЕС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20, обґрунтовуючи клопотання тим, що ухвала була постановлена без виклику сторін та була надіслана поштою й надійшла 29.10.2020. Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувану ухвалу прийнято при невідповідності висновків суду обставинам справи, неповному з`ясуванні обставин справи, а також з порушенням норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач до заяви про забезпечення позову не долучив жодного доказу наявності фактичних обставин, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення подання позову до суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020, задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20. Відновлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ЮНІВЕС" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20. Призначено справу до розгляду на 22.12.2020. 17.12.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 без змін. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 17.12.2020, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/16064/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 для розгляду справи №910/16064/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Яковлєва М.Л., Тищенко А.І. В судовому засіданні 22.12.2020 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. В судовому засіданні 22.12.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 залишити без змін. В судовому засіданні 22.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову. Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування заяви позивач зазначає, що 10.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПАУЕР» (страхувальник»), Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (страховик) і Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування заставного майна №ВВ-081-ИП/19/ЗП/Б, у відповідності до якого предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном. Згідно умов договору страхування страховик (відповідач) прийняв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму в порядку та строки, передбачені договором, а страхувальник зобов`язався сплачувати страхові платежі в терміни, визначені цим договором та виконувати інші умови договору. Заявник зазначає, що 23.06.2020 мав місце страховий випадок, а саме: за місцем розташування застрахованого майна за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Сваричів, вул. Лесі Українки, 5 в результаті стихійного лиха (повені) відбулося затоплення будівлі міні-ГЕС та потрапляння води в обладнання міні-ГЕС, що спричинило пошкодження застрахованого майна. Страхувальником в день настання страхового випадку було повідомлено страховика про подію та на наступний день на виконання умов Договору страхування подано письмове повідомлення про подію, а також заяву на виплату страхового відшкодування та необхідні документи для сплати суми страхового відшкодування. Заявник зазначає, що страховиком в порушення умов Договору страхування в строк не більше 10 робочих днів не прийнято рішення про здійснення або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування, страхове відшкодування не сплачено. Заявник зазначає, що страховик вчиняє дії щодо затягування та ухилення від сплати страхового відшкодування, на лист позивача №07/5 від 23.07.2020 щодо необхідності складення страхового акту та сплати суми страхового відшкодування страховиком відповіді не надано, неодноразово листами №20/07/29-03 від 29.07.2020, №20/09/08-08 від 08.09.2020 страховик повідомляв про залучення експертів та необхідності узгодження дати і часу огляду майна, у відповідь на які заявник неодноразово надавав згоду, проте вказаних дій страховиком не вчинено. Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідропауер" про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки предметом позову є стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна №ВВ-081-ИП/19/3П/Б від 10.07.2019 в розмірі 4 402 455,65 грн., невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав ТОВ «ГІДРОПАУЕР». Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України). У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство. Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Тобто, з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд зобов`язаний взяти до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Судовою колегією встановлено, що заявником подано позов до суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна №ВВ-081-ИП/19/3П/Б від 10.07.2019 в розмірі 4 402 455,65 грн. Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову 23.06.2020 мав місце страховий випадок, а саме: за місцем розташування застрахованого майна за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Сваричів, вул. Лесі Українки, 5 в результаті стихійного лиха (повені) відбулося затоплення будівлі міні-ГЕС та потрапляння води в обладнання міні-ГЕС, що спричинило пошкодження застрахованого майна. Страхувальником в день настання страхового випадку було повідомлено страховика про подію та на наступний день на виконання умов Договору страхування подано письмове повідомлення про подію, а також заяву на виплату страхового відшкодування та необхідні документи для сплати суми страхового відшкодування. Листом від 23.07.2020 №07/5 позивач просив відповідача в 10-денний термін скласти страховий акт, провести виплату страхового відшкодування та повідомив про намір звернутися до суду. Однак, вимога позивача залишилась без задоволення. 29.07.2020 листом № 20/07/29-03 відповідач (страховик) повідомив про необхідність залучення суб`єктів оціночної діяльності, експертів та про те, що найближчим часом узгодить з позивачем (страхувальником) конкретні дати та час огляду пошкодженого майна. Листом №20/09/08-08 від 08.09.2020 страховик просив надати додаткову інформацію та узгодити дату огляду обладнання. У відповідь позивач надав інформацію та надав дозвіл щодо огляду обладнання у будь-який зручний для відповідача час. Відповідно до п. п.3.4.2, 6.2, 6.3, 6.11 Договору страхування протягом 2 (двох) робочих днів, як тільки стане відомо про подію, вживаються заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування; з дати надання Страховику усіх необхідних документів і відомостей про факт та причини настання страхового випадку, та документів, що підтверджують розмір завданих збитків в строк, що не перевищує 10 (десяти) робочих днів приймається Рішення про здійснення або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування; здійснюється виплата страхового відшкодування шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок, зазначений у заяві та не відшкодовано витрати Страхувальника на заходи, спрямовані на зменшення збитків при настанні страхового випадку. Як вбачаються з Договору страхування застрахованим майном є міні-ГЕС: будівля міні-ГЕС, А, загальною площею 314,3 кв.м.; трансформаторна, Б, загальною площею 16 кв.м.; трансформаторна, В, загальною площею 16 кв.м.; водозабірник, Г, загальною площею 64,1 кв.м.; водовідвідний канал, 1, загальною площею 70 кв.м.; трубопровід, 2 (319 м. пог., діаметром 1,6 м; 319 м. пог., діаметром 1.8 м), підпірна стіна, 3, загальною площею 309,6 кв.м. Автоматизоване обладнання МГЕС (Сваричів): осередкова турбіна типу, гідравлічний апарат для регулювання турбіни, Коробка для передачі обертового моменту з валу турбіни на вал генератору, Синхронний безщітковий генератор, Система керування CINK HYDRO-ENERGY, Щит керування/комутатор CINK HYDRO-ENERGY; ЛЕП Сваричів; Електроградієнтний рибозахисний прилад ЕГРЗ-М; АСКОЕ Сваричів. Автоматизоване обладнання МГЕС (турбіна) модель Kaplan-turbine AD4-126 (№2012/637). У своїх листах страхова компанія наголошувала на тому, щоб не здійснювати демонтаж та ремонт застрахованого обладнання до закінчення огляду представниками Страховика, однак будь-яка затримка в ремонті автоматизованого обладнання, затопленого водою та мулом, значно збільшуватиме розмір заподіяних збитків чи взагалі призведе до його виходу з ладу і потребуватиме заміни на нове дороговартісне, про що неодноразово повідомлялася страхувальником. Отже, просліджується затягування проведення огляду обладнання з боку страхової компанії, що критично для збереження цілісності даного обладнання. З вищезазначених листів вбачається, що страховиком вчиняються дії щодо затягування розгляду питання щодо виплати страхового відшкодування, огляду застрахованого майна, та відповідно виплати страхового відшкодування. Вказане свідчить про наявність підстав вважати, що страховик не виконуватиме можливе рішення суду про задоволення позову про стягнення страхового відшкодування та будь-яким чином намагатиметься не здійснювати страхову виплату. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, а також те, що предметом позову є стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна №ВВ-081-ИП/19/3П/Б від 10.07.2019 в розмірі 4 402 455,65 грн., судова колегія дійшла до переконання, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Твердження скаржника щодо того, що вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову призведуть до повного зупинення господарської діяльності, судовою колегією оцінюються критично, оскільки, у своїй апеляційній скарзі скаржник сам зазначає про наявність іншого капіталу, яким останній може вільно розпоряджатися на власний розсуд, а отже на переконання судової колегії, оскаржувана ухвала жодним чином не зачіпає інтересів третіх осіб. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до переконання, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 - залишити без змін. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/16064/20 повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України. Повний текст постанови складено 28.12.2020. Головуючий суддя В.В. Куксов Судді А.І. Тищенко М.Л. Яковлєв