Постанова Луганський апеляційний суд № 415/5037/20

Головуючий суду 1 інстанції - Луньова Д.Ю. Доповідач -Луганська В.М. Справа № 415/5037/20 Провадження № 22-ц/810/655/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Луганської В.М. суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2020 року, постановлену судом у складі судді Луньової Д.Ю. за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в : У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та приватного виконавця Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просив суд визнати незаконним та таким, що не підлягає виконанню - виконавчий напис нотаріуса, який виданий 15 травня 2020 року та внесений до реєстру за № 13433 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» щодо стягнення заборгованості в розмірі 13663,61 грн.; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. припинити виконавче провадження № 62409543 та вирішити питання судових витрат. Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2020 року передано матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та приватного виконавця Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва. Не погодившись з вказаною вище ухвалою ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить суд ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2020 року скасувати та повернути справу до Лисичанського міського суду Луганської області в іншому складі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у позивача у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є право обрати альтернативну підсудність за місцем його виконання. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2020 року. Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Передаючи справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем за виконавчим написом № 13433, виданим 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», яке знаходиться у м. Києві та відсутні докази проведення виконавчих дій за місцем реєстрації позивача в м. Лисичанську Луганської області. Апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Тобто, право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Позивач у цій справі використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області за місцем реєстрації свого проживання та за місцем виконання виконавчого напису. Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Як встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 24 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 13433 виданого 15 травня 2020 року (а.с.5). Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. від 08 липня 2020 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . У вказаній постанові зазначено про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує КП «Редакція регіональної суспільно-політичної газети «Новий Путь», місце знаходження якого: Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. 279-ї дивізії,

9. Позовну заяву подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України. З урахуванням наведеного, у суду першої інстанції не було правових підстав для передачі справи до Шевченківського районного суду м. Києва. Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали і вказані порушення відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Проте не заслуховує на увагу вимога скаржника про передачу справу на розгляд іншому складу суду, оскільки вказане не вирішується апеляційним судом, а здійснюється відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 18 серпня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови 30 грудня 2020 року. Судді: