Постанова Волинський апеляційний суд № 167/1666/19

Справа № 167/1666/19 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І. І. Провадження № 22-ц/802/1317/20 Категорія: 53 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 грудня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Шевчук Л.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Позивач ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТДВ «Страхова компанія «Альфа-гарант» про відшкодування шкоди. Позов мотивує тим, що 11.07.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") та ТзОВ «Транс-Сервіс Рівне» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ №115510, предметом якого є страхування автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 23.01.2018 року в смт. Пісківка Бородянського району по вул. Радянській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12.02.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. 23.01.2018 року до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування. Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування та виходячи із рахунку №SL-1800209 від 24.01.2018 року здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 70000 грн. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 відповідача було застраховано у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1605077 від 07.11.2017 року. Позивач звернувся до Страхової компанії Фенюка А.В. ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування. Остання здійснила виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме: в розмірі 26354,03 грн.. На даний час залишається несплаченою різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи, а саме: 43645,97 грн.. Відповідачі не виконали свої зобов`язання щодо відшкодування різниці між реальними збитками і відновлювальним ремонтом та франшизи, що призвело до порушення прав позивача на відшкодування шкоди. Станом на 11.09.2020 року сума страхового відшкодування відповідачами не погашена, тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 1000 грн. та з ТДВ СК «Альфа-Гарант» 42645,97 грн. страхового відшкодування. Рішенням Ржищенського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2020 року позов в даній справі задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТзОВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхове відшкодування в розмірі 42645,97 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в частині задоволених позовних вимог, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» подало апеляційну скаргу в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Рішення в частині відмовлених позовних вимог жодною із сторін не оскаржується, а тому апеляційним судом рішення суду у вказаній частині не переглядається. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи. Згідно ч.5 ст.268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2017 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТзОВ «Транс-Сервіс Рівне» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ №115510, предметом якого є страхування автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.46). 23.01.2018 року близько 13 год. 01 хв. в смт. Пісківка Бородянського району по вул. Радянській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.62). Звітом №SOS-180123-1656381 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного 07.02.2018 року на замовлення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу та матеріальна шкода, заподіяна ТзОВ «Транс-Сервіс-Рівне», як власнику автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 117671,09 грн. (а.с.137-138). 23.01.2018 року ТОВ «Транс-Сервіс» звернулося до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку (а.с.53-59). У зв`язку з настанням страхового випадку, на виконання умов Договору страхування, на підставі страхового акту №UA2018012300029/L04/01 від 16.02.2018 року (а.с.70), розрахунку страхового відшкодування (а.с.71) ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснено виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» в розмірі 70000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №12332 від 19.02.2018 року (а.с.72). Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 було застраховано у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно з Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1605077 від 07.11.2017 року (а.с.73). Позивач звернувся до Страхової компанії ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування, яка здійснила виплату відшкодування в: в розмірі 26354,03 грн. (а.с.141). На даний час залишається несплаченою різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи, а саме: 43645,97 грн. Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП. За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала. Вказані висновки узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2878цс15, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2471цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2097цс16. З огляду на це, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Таким чином, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Судом першої інстанції правильно було встановлено, що оскільки цивільна відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно з Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1605077 від 07.11.2017 року й розмір оплаченого позивачем страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності за цим договором (100000 грн. згідно полісу страхування), позовна вимога до ТДВ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 42645,97 гривень, з врахуванням відшкодованих 26354,03 гривень (а.с.141), ґрунтується на нормах Закону. Безпідставними та бездоказовими є доводи апеляційної скарги про те, що страхова відшкодувала позивачу 26354, 03 гривень відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України на підставі ремонтної калькуляції за вирахуванням робіт та матеріалів, які не відносились до спричиненої шкоди внаслідок ДТП, а позивачем не доведено доцільність страхового відшкодування саме в розмірі 70000 гривень. Верховний суд у складі суддів палати Касаційного цивільного суду у Постанові №753/21177/16-ц від 19.09.2018 року вказав, що рахунок та акти виконаних робіт надані СТО не є належним та допустимими доказами. Виходячи з аналізу норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідними змінами). Подібну позицію висловили і судді Верховного суду у складі палати Касаційного цивільного суду у Постанові №466/9318/14-ц від 27.06.2018 року. У зазначеній справі судді відкинули, як доказ акт виконаних робіт з СТО та надали перевагу оцінці проведеній страховою компанією на підставі якої здійснено виплату страхового відшкодування. Таким чином, враховуючи практику Верховного суду, розмір завданого збитку при настанні страхового випадку повинен визначатися виключно звітом (актом) про оцінку майна. Позивачем же ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було дотримано вимог законодавства та відразу після дорожньо-транспортної пригоди було замовлено незалежну оцінку. Відповідно до звіту №SOS-180123-1656381 від 23 січня 2018 року, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля SCANIA R480 реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ: 117671, 09 грн. Матеріальний збиток, завданий власникові SCANIA R480 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ: 117671, 09 грн. Вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу SCANIA R480 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ: 117671, 09 грн. Тому, посилання скаржника на рахунок на передоплату №SK-1901494 від 20.02.2019 року та складену на замовлення ТДВ «СК «Альфа-Гарант» ремонтну калькуляцію ЦВ/18/0240 від 25.02.2019 року не може прийматися судом як належний засіб доказування. Більш того, на рахунку на передоплату №SK-1901494 від 20.02.2019 року зазначено, що він зроблений по фотографіям та під час ремонту можливі відхилення в ціні, та матеріалах. Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Умовами Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 11.07.2017 року, укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТзОВ «ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ» також передбачено, що страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим Договором строк (п. 9.5.5). Страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дати отримання останнього документа, необхідного для з`ясування обставин страхового випадку та/ або розміру збитку. При визначенні розміру страхового відшкодування (при проведенні відновлювального ремонту) до уваги беруться виключно розрахунки, складені Страховиком, або Акт (висновок) незалежної автотоварознавчої експертизи, підготовлений за його замовленням спеціалізованою організацією (оцінювачем, суб`єктом оціночної діяльності, судовим експертом) або обсяг коштів, визначений у калькуляції ремонту СТО, погоджений зі Страховиком, (п. 10.2.). Тож, на підставі звіту № SOS-180123-1656381 від 23 січня 2018 року та страхового акту позивачем було виконано свої зобов`язання та сплачено страхове відшкодування Страхувальнику відповідно до умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 11.07.2017 року та норм законодавства, які регулюють страхові правовідносини. Розмір страхового відшкодування за заявою ТзОВ «ТРАНС-СЕРВІС-РІВНЕ» від 12 лютого 2018 року було зменшено зі 117671, 09 грн до 70 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12332 від 19 лютого 2018 року. Доводи апелянта щодо недоведеності розміру страхового відшкодування та відсутності доказів на підтвердження належного виконання своїх обов`язків позивачем є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку. Порядок оцінки шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, визначено методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду Державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092. Крім того слід зазначити, що у разі незгоди з розміром шкоди, яка встановлена звітом №SOS-180123-1656381 від 23 січня 2018 року, відповідач не позбавлений був можливості заявити клопотання про призначення товарознавчої експертизи в даній справі. Безпідставними є твердження апелянта про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант», оскільки на його думку спір між позивачем та страховою компанією підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь - яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір і має судова юрисдикція. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Питання порушення правил суб`єктної юрисдикції було вирішено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц (провадження № 14-123цс18), яка прийшла до висновку, що критеріями розмежування справ цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному позовному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Відповідно до норм процесуального законодавства у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Керуючись положеннями ст. 48, 50, 51 ЦПК України та враховуючи, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Mercedes Benz С250», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , застрахована у ТДВ 2СК «Альфа-Гарант", суд першої інстанції за клопотанням позивача постановив залучити до в якості співвідповідача ТДВ «СК «Альфа-Гарант». Вимоги до двох відповідачів, з врахуванням встановлених обставин справи, змісту укладених догорів є однорідними, нерозривно пов`язаними між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує та її твердження на законність ухваленого рішення не впливають. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 29 грудня 2020 року, тобто дата складення повного судового рішення. Керуючись ст. 268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія «Альфа-Гарант» залишити без задоволення. Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2020 року в даній справі, в оскарженій частині, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Судді: