Постанова 4820 № 686/11260/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/11260/20 Провадження № 22-ц/4820/1945/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М., секретар судового засідання Чебан О.М., з участю апелянта, представника відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Мазурок О.В. від 15 жовтня 2020 року. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У травні 2020 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача вказував, що у провадженні 2-го відділення слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області тривалий час перебувало кримінальне провадження № 12018240010004177 від 26.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за фактом заволодіння службовими особами адміністрації готелю «Центральний» судовими справами, документами, дипломами, свідоцтвами, довіреностями, правовстановлюючими документами та майном ТОВ «Юридична компанія «Регіональний центр права» та ОСОБА_1 . Слідчими за час слідства не проводилися слідчі дії з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не здійснено огляд місця події, не допитано свідків, не встановлено місцезнаходження майна, не долучено речові докази та відеозаписи з місця події. Службовим особам ТОВ «Хмельницьк Уніком», які в травні 2018 року заволоділи майном позивача, досі не повідомлено про підозру. Викрадене майно не повернуте, а завдана шкода не відшкодована. Постанови слідчих про закриття цього кримінального провадження неодноразово скасовувалися ухвалами слідчих суддів, а слідство поновлювалося. Проте численні вказівки, що містяться в ухвалах слідчих суддів органом досудового розслідування досі не виконані, як не виконані вказівки і керівництва слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області та Хмельницької місцевої прокуратури. В ході проведення службового розслідування слідчим управління ГУНП в Хмельницькій області в діях слідчих було виявлено порушення вимог кримінально-процесуального законодавства в частині повного і об`єктивного розслідування кримінального провадження. Надмірна тривалість кримінального провадження призвела до моральних страждань позивача, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю неодноразового відвідування органів досудового розслідування, оскарження численних рішень, дій та бездіяльності слідства, неможливості здійснювати звичайну щоденну діяльність, втратою майна та речей, що становили знаряддя професійної діяльності, погіршення стану здоров`я, підривом ділової репутації. Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача ОСОБА_1 заподіяна майнова шкода, сума якої складається з вартості викраденого майна, 75000 грн. та моральна шкода, яку він оцінює в сумі 150000 грн. З цих підстав позивач просив стягнути на його користь з органу досудового розслідування в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за рахунок Державного бюджету України моральну та матеріальну шкоду в сумі 225000 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до органу досудового розслідування в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу досудового розслідування відмовлено. В апеляційній скарзі вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позов. На думку апелянта, помилковим є висновок про відсутність підстав для задоволення позову. Судом не враховано, що ухвалами слідчих суддів Хмельницького міськрайонного суду та ухвалою Хмельницького апеляційного суду підтверджено протиправну бездіяльність слідства та причинний зв`язок між бездіяльністю органу досудового розслідування і завданою апелянту шкодою. Відмова слідства повідомити про підозру винним особам позбавила позивача можливості подати позов до цих осіб. Не враховано, що слідчим управлінням ГУНП в Хмельницькій області в діях слідчих також було виявлено порушення кримінально-процесуального закону в частині неналежного розслідування кримінального провадження. Суд помилково вказав, що позивач заперечив проти залучення Державної казначейської служби в якості співвідповідача, хоча насправді він поклався на думку суду. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області вважає рішення суду законним, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити. В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів. Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції не повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення в мотивувальній частині підлягає зміні. Так, судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького відділу поліції з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Хмельницьк Уніком» та адміністрації готелю «Центральний» за ч.ч. 2, 4 ст. ст. 191 КК України та ч. 2 ст.397 КК України, що полягало в заволодінні майном та документами, які належать ТОВ «Юридична компанія «Регіональний центр права» і яке знаходилося в орендованому офісі № НОМЕР_1 в готелі «Центральний» по вул. Гагаріна, 5 в місті Хмельницький. Проведеною працівниками поліції перевіркою встановлено, що дані відносини потрібно вирішувати з застосуванням положень цивільного законодавства, а не кримінального, у зв`язку з чим позивачеві було надано відповідні роз`яснення. 12.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов`язанні органу досудового розслідування внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення передбачені ч.ч. 2,4 ст. 191 та ч. 2 ст. 397 КК України. 15.06.2018 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб ХВП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволено частково, зобов`язано уповноважених осіб ХВП ГУНП в Хмельницькій області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення. 04.05.2020 року постановою слідчого 2-го відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта Харчука М.В. кримінальне провадження №12018240010004177 від 26.06.2018 року закрито у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування. Наведене підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте слідчим в порядку КПК України процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, яке скасоване судом, не свідчить про незаконність дій відповідача, а також про причинний зв`язок із заподіяною моральною шкодою. Крім того, позивач заперечував щодо залучення Державної казначейської служби України в якості співвідповідача, хоча у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави цей орган має відповідати за заявленими вимогами. Проте такий висновок суду першої інстанції є суперечливим і не відповідає нормам цивільного процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень. Частиною 1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статей 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Згідно з ч.1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. За змістом заявлених позовних вимог позивач, посилаючись на заподіяння йому шкоди внаслідок протиправної бездіяльності органу досудового розслідування, просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за рахунок коштів Державного бюджету України завдану йому майнову та моральну шкоду. Проте відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується саме державою, а не органом державної влади, внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності якого особі завдано шкоду. Відповідно до підпункту 2) пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з підпунктом 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Отже, Державна казначейська служба України як орган, який відповідно до закону здійснює списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди з бюджету, має відповідати за заявленими вимогами. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення до участі у справі Державну казначейську службу України як співвідповідача, суд позбавлений права залучити особу до участі в справі відповідачем з власної ініціативи. В свою чергу пред`явлення позову не до усіх осіб, які мають відповідати за заявленими вимогами, незалучення Державної казначейської служби України до участі у справі в якості відповідача, позбавляє суд можливості повно і всебічно з`ясувати всі обставини справи, належно перевірити обґрунтованість заявлених вимог, надати оцінку наявним доказам, оскільки такі дії можуть призвести до порушення прав всіх належних відповідачів. З врахуванням наведеного висновок суду про безпідставність заявлених вимог є необґрунтованим та передчасним. Відтак оскаржуване судове рішення слід змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови щодо відмови в позові з підстав заявлення позову не до всіх належних відповідачів. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2020 року змінити. Мотивувальну частину рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2020 року викласти в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 28 грудня 2020 року. Судді Л.М. Грох Р.С. Гринчук А.М. Костенко