Постанова 4813 № 505/3204/17

Номер провадження: 22-ц/813/6703/20 Номер справи місцевого суду: 505/3204/17 Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.12.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І., за участю секретаря Фабіжевської Т.С., розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог. Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось в суд з цим позовом, вказуючи, що між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500903034 від 23 січня 2013 року на суму 12143,01 грн. 30 вересня 2014 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Дата Майнінг Груп" було укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ "Дата Майнінг Груп" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 500903034 від 23 січня 2013 року. 10 жовтня 2016 року між ТОВ "Дата Майнінг Груп" та ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 2016-1ДМГ, у відповідності до умов якого, ТОВ "Дата Майнінг Груп" відступило ТОВ "ФК "ЄАПБ" належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ "Дата Майнінг Груп", а ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги грошових коштів від відповідача. Відповідно до Додатку № 1-1 до Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 - Характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 34749.70 грн., з яких: 100403.06 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13696.64 грн. - заборгованість за процентами та комісією; 10650,00 грн. - пеня, штраф, неустойка. На виконання умов Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016, згідно вимог ст.ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі, від імені ТОВ "Дата Майнінг Груп", відповідачу направлене повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредити, сплатити проценти за користування Кредитами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі строки і на умовах, передбачених Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їм Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримала повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Попереднього кредитора ТОВ "Дата Майнінг Груп", або ж на рахунки Первісного кредитора ПАТ «Альфа-Банк», які вказані в кредитному договорі і таке виконання було б належним. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ", ні на рахунки попередніх кредиторів. З урахуванням зазначеного, позивач просив постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненню боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 500903034 від 23 січня 2013 року в розмірі 34749.70 грн., з яких: 100403.06 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13696.64 грн. - заборгованість за процентами та комісією; 10650,00 грн. - пеня, штраф, неустойка; а також судові витрати у розмірі 1600,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2020 року позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №500903034 від 23 січня 2013 року у розмірі 24 099,70 грн., яка складається з наступного: 10403,06 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13696,64 грн. - заборгованість по процентам та комісією. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 1600 грн. 00 коп. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції повністю не досліджено матеріали справи. Короткий зміст відзиву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Сповіщення сторін та заяви у справі. У судове засідання, призначене на 04 листопада 2020 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. 04 листопада 2020 року до канцелярії Одеського апеляційного суду від адвоката Осокіна С.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка вмотивовано тим, що в Україні запроваджено карантин. Розглянувши вказану заяву, судова колегія дійшла до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18. Поважність причин неявки відповідача судом апеляційної інстанції не встановлена, заявники реалізували своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі. Крім того, судом апеляційної інстанції у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи з обов`язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 28 грудня 2020 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500903034 від 23 січня 2013 року на суму 12143,01 грн. 30 вересня 2014 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Дата Майнінг Груп" було укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ "Дата Майнінг Груп" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 500903034 від 23 січня 2013 року. 10 жовтня 2016 року між ТОВ "Дата Майнінг Груп" та ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 2016-1ДМГ, у відповідності до умов якого, ТОВ "Дата Майнінг Груп" відступило ТОВ "ФК "ЄАПБ" належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ "Дата Майнінг Груп", а ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги грошових коштів від відповідача. Відповідно до Додатку № 1-1 до Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 - Характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 34749.70 грн., з яких: 100403.06 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13696.64 грн. - заборгованість за процентами та комісією; 10650,00 грн. - пеня, штраф, неустойка. Згідно п. 2.3 Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року, право вимоги вважається відступленим Фактору з дати надходження на рахунок ТОВ "Дата Майнінг Груп" ціни прав вимоги в повному обсязі.... В дату отримання оплати ТОВ "Дата Майнінг Груп" у повному обсязі Ціни Прав Вимоги відповідно до п 4.3. цього Договору Сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до цього Договору. Згідно п. 3.1.7. Договору факторингу ТОВ "Дата Майнінг Груп" запевняє та гарантує, що на день укладення цього Договору Право Вимоги, яке відступається за цим Договором, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість Боржників перед Клієнтом, що ця заборгованість виникла на законних підставах (незалежно від наявності факту прострочки зобов`язань з боку Боржників, але за наявності законних підстав для стягнення заборгованості), що вона повністю не погашена, не прощена, не стягнена, а також, що права вимоги повернення заборгованості по Боржникам не відступлені Клієнтом третім особам, Клієнтом не укладено угод про заміну зобов`язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов`язаннями. На виконання умов Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, на адресу відповідача від імені ТОВ "Дата Майнінг Груп" Відповідачу направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ"ФКЄАПБ" (а.с.12). Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором. Відповідно до п. 4.4.3. Договору факторингу від 30.09.2014, укладеному між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Дата Майнінг Груп", ПАТ "Альфа-Банк", у разі отримання коштів від боржників в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами після відступлення права грошової вимоги ТОВ "Дата Майнінг Груп", перераховує ці кошти ТОВ "Дата Майнінг Груп", протягом трьох робочих днів з дати їх отримання (включно). У свою чергу, згідно п. 5.4.3. Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016, у разі отримання коштів від боржників, державної виконавчої служби в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами після дати підписання цього договору, ТОВ "Дата Майнінг Груп" зобов`язане перерахувати ці кошти протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати їх отримання (включно) на рахунок ТОВ "ФК"ЄАПБ". Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунки попередніх кредиторів, вони були б перераховані на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ" та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Аналогічні положення містить стаття 1082 ЦК України. Отже, за змістом наведених норм права, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК`ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів, оскільки неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє її від обов`язку погашення кредиту взагалі. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №500903034 від 23.01.2013 року на рахунки первісного кредитора відповідачем було сплачено загальну суму в розмірі 6512,92 грн. Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором. Згідно ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Згідно з ч. 3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідач жодним чином не заперечувала факт отримання нею в борг коштів та факт укладення договору. Також, суд першої інстанції звернув увагу на те, що на підтвердження факту переуступки права вимоги від ПАТ «Альфа Банк» на користь ТОВ «ДМГ» позивачем надано витяг з Додатку 1 до Договору факторингу від 30.09.2014 року «Переліг кредитних договорів», згідно якого вбачається, що до ТОВ «ДМГ» перейшло право грошової вимоги від ПАТ «Альфа Банк» по кредитного договору №500903034 від 23.01.2013 року, боржником якого є ОСОБА_1 . Таким чином, надані позивачем докази є належними та достатніми для підтвердження відступлення права вимоги від ПАТ «Альфа Банк» до ТОВ «ДМГ» за кредитним договором №500903034 від 23.01.2013 року. Враховуючи, що відповідач, отримавши від банку кошти у кредит, своїх зобов`язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконала, таким чином, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильно вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі - 24099,70 грн., яка складається з наступного: 10403,06 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13696,64 грн. - заборгованість по процентам та комісією є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі. В частині відмови у позові щодо стягнення штрафу, пені, неустойки рішення ніким не було оскаржено, а тому в цій частині перегляду не підлягає. Стосовно строку позовної давності, про який зазначав представник відповідача у відзиві на позовну заяву, суд першої інстанції зазначив наступне. За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У відповідності до т. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, пунктом 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України а зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на події, має неминуче настати (ст. 252 ЦК України). Враховуючи те, що кредитний договір - це договір, що має чіткі часові рамки для виконання зобов`язань за ним, то перебіг позовної давності за договором від 23.01.2013 р. укладеними з ОСОБА_1 , починається зі спливом встановленого строку повного виконання кредитних зобов`язань. У пункті 2.3 Кредитного Договору № 500903034 від 23.01.2013р. вказано, що дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій 24.01.2018р, а тому із вказаної дати починається перебіг строку позовної давності. Таким чином, позивач при зверненні до суду 28.11.2017р., застосував заходи щодо захисту своїх прав та інтересів в межах строку позовної давності, а тому доводи відповідача щодо застосування строку позовної давності не знайшли свого підтвердження. Однак колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції в частині незастосування позовної давності з огляду на наступне. Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті). Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16. Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12. Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 24 числа кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування, як це встановив суд апеляційної інстанції. Позивач звернувся до суду з позовом 22 листопада 2017 року, тобто датою, з якої необхідно рахувати позовну давність для вказаних правовідносин щодо заборгованості за основною сумою боргу, заборгованості по процентам та комісією, є 22 листопада 2014 року. Таким чином, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту, які підлягають стягненню, вираховуються з 22 листопада 2014 року по 26 жовтня 2016 року (дата повідомлення про порядок стягнення погашеної заборгованості за кредитним договором (а.с. 13), та становлять: -проценти за користування кредитом 2 984,95 гривень; -комісія за обслуговування кредиту 10 166,60 гривень. Заборгованість за тілом кредиту вираховується з 22 листопада 2014 року та до 24 січня 2018 року та становить 8 935,45 гривень, що підтверджується додатком №1 до кредитного договору №500903034 від 23.01.2013р. (графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту). Розподіл судових витрат. Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що за подачу позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1600 гривень, а за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2020 року сплатила 2400 гривень. Позов та апеляційна скарга задоволена частково (стягнення заборгованості за тілом кредиту), що становить 63,5% (22087*100/34749,70) від загальної ціни позову, а отже, зі ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1016 гривень, а за подачу апеляційної скарги необхідно стягнути з ТОВ «ФК «Фінансова агенція з повернення боргів» у розмірі 1524 гривень. Застосовуючи принцип взаємозарахування, то з ТОВ «ФК «Фінансова агенція з повернення боргів» необхідно стягнути судовий збір у розмірі 508 гривень на користь ОСОБА_1 . Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову. Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції. У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 лютого 2020 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № 500903034 від 23 січня 2013 року у розмірі 22 086,97 грн., яка складається з наступного: 8 935,42 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13151,55 грн. - заборгованість по процентам та комісією. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 508 гривень. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2020 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дрішлюк