Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/7917/20

Дата документу 23.12.2020 Справа № 335/7917/20 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 335/7917/20Головуючий у 1-й інстанції Калюжна В.В. Пр. № 22-ц/807/3401/20Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кримської О.М., Подліянової Г.С. за участі секретаря Путій Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс «Веста» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс «Веста», Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.в.м.с. 1-5), в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. від 04.04.2020, індексний номер: 51936465 про реєстрацію за ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста», код ЄДРПОУ 41264766 права власності на нерухоме майно: матеріально-технічний склад, інв. № 092613, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати. Разом із вказаним позовом, надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (а.в.м.с. 7-9) шляхом накладення арешту на нерухоме майно: матеріально-технічний склад, інв. № 092613, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_3 (а.в.м.с. 10, 11). Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2020 року (а.в.м.с. 13) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно: матеріально-технічний склад, інв. №092613, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (дата, час державної реєстрації: 02.04.2020 16:06:31), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2068193223101, право власності зареєстроване за ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» (ЄДРПОУ 41264766). Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, відповідач ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» у своїй апеляційній скарзі (а.в.м.с. 15-35) просило ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.в.м.с. 38). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 23 жовтня 2020 року (а.в.м.с. 39). В автоматизованому порядку у цій справі суддею Кримською О.М. замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою хворобою останньої (а.в.м.с. 41-42). Ухвалою апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду (а.в.м.с. 43), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 18 суддів замість 40 суддів за штатом). Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Біліченко О.О. подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» у цій справі (а.в.м.с. 60-72). Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. У судове засідання 23 грудня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.в.м.с. 51-53. 57-59, 73) позивач ОСОБА_1 , Державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення судового засідання не подавали. Василівська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила суд апеляційної інстанції, що 05.10.2020 року ОСОБА_4 звільнена з посади державного реєстратора (а.в.м.с. 54-56). Представник ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» подало пояснення до вищезазначеної апеляційної скарги (а.в.м.с. 93-101). За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи, що не з`явились, та на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Біліченка О.О. (а.в.м.с. 104), представника відповідача ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» - Крамарчук Р.С. (а.в.м.с. 102-103) та третьої особи ОСОБА_2 . Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23.12.2020 року, постановленою протокольно (без виходу до нарадчої кімнати), відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Біліченка О.О. про допит у даному судовому засідання третьої особи ОСОБА_2 в якості свідка у цій справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення всіх учасників цієї справи, що з`явились, у тому числі третьої особи ОСОБА_2 , який у тому числі підтвердив, що з боку представника ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» неодноразово велись перемовини з ним, в яких товариством пропонувалось йому придбати вищезазначене спірне майно, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши виділені матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» у цій справі не підлягає задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. п. 1, 3 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову у цій справі, керувався ст. 149, 150, 153, 154, 260, 261, 247, 353 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності останньої. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною. Так, суд першої інстанції при вирішенні процесуального питання про забезпечення позову позивача у цій справі правильного виходив із такого. У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачем у позові заявлено вимогу про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. від 09.04.2020, індексний номер: 51936465 про реєстрацію за ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста», ЄДРПОУ 41264766, права власності на нерухоме майно: матеріально-технічний склад, інв. № 092613, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (дата, час державної реєстрації: 02.04.2020 16:06:31), реєстраційний номер об`єкта 2068193223101. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно із роз`ясненнями, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Виходячи із заявлених позовних вимог, суд першої інстанції правильно вважав обґрунтованими доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання майбутнього судового рішення по справі, та суд першої інстанції правильно вважав, що захід забезпечення позову, який просить застосувати заявник, є співмірним із позовними вимогами. Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засоби правового захисту мають бути ефективними, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ «Доран проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, відновлення порушеного права. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечить принципу верховенства права. За викладених обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, з метою захисту прав та законних інтересів заявника до розгляду справи по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність забезпечення позову, шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову у цій справі підлягає задоволенню. Поряд із цим, судом першої інстанції правильно не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачам, а також обставин, передбачених ст. 154 ч. 3 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення. Проте, суд першої інстанції вважав за необхідне роз`яснити відповідачам їх право, у відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, звернутися до суду із відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення. У відповідності до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, у зв`язку з чим у тексті ухвали зазначаються відомості про стягувача та боржника визначені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» є безпідставними, не ґрунтуються на законі та належних, допустимих доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. При вищевикладених обставинах, судом першої інстанції було правильно встановлено, що вказане нерухоме майно (матеріально-технічний склад, інв. №092613, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), є предметом спору у цій справі, крім того, існує загроза відчуження цього майна відповідачем ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» на користь будь-якої третьої особи у будь-який час, та, відповідно, існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у цій справі; тому, застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на вказане нерухоме майно в порядку забезпечення позову позивача судом першої інстанції у цій справі, лише на час розгляду цієї справи судом, є необхідним та співмірним із вищезазначеними позовними вимогами позивача у цій справі, не може порушувати і не порушує прав відповідачів, у тому числі відповідача ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста», за яким станом на час постановлення оскаржуємої ухвали суду першої інстанції зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста». Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Доказом, передбаченим ст. 367 ч. ч.2, 3 ЦПК України, який може бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» є додана останнім до його апеляційної скарги постанова від 19.07.2013 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3069/11, витканим 15.09.2011 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» 698501,88 грн. (а.в.м.с. 30). Проте, останньою не спростовуються правильні висновки суду першої інстанції у цій справі про необхідність забезпечення позову позивача у вищезазначений спосіб на час розгляду цієї справи судом. Судова практика інших судів в інших справах за участю інших осіб (а.в.м.с. 19 -29), додана апелянтом до його апеляційної скарги у цій справі, не має преюдиційного значення для вирішення судом питання про забезпечення позову позивача у цій справі. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни. Крім того, встановлено, що відповідачем ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір (а.в.м.с. 14). Однак, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСОБА_1 будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї скарги апеляційним судом. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс «Веста» залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови апеляційним судом складений 28.12.2020 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кримська О.М.Подліянова Г.С.