Постанова Закарпатський апеляційний суд № 2-79/96

Справа № 2-79/96 П О С Т А Н О В А Іменем України 17 грудня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Кожух О.А. та Фазикош Г.В., з участю секретаря Купар Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Берегівського районного суду від 23 вересня 2020 року (у складі судді Михайлишина В.М.) за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у вересні 2020 р. Просила видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-79/96 про стягнення із ТДВ «Берегівське автотранспортне підприємство 12137»на користь ОСОБА_1 щомісячно грошових коштів. На обґрунтування заяви вказала, що рішенням Берегівського районного суду від 05 лютого 1996 р. ухвалено стягувати з Берегівського АТП № 12137 щомісячно суму втраченого заробітку та за звичайний догляд на підставі довідок про заробіток згідно з діючим законодавством. Граничний строк стягнення не зазначено, а отже, таке повинно здійснюватися пожиттєво. Із відповіді Берегівського РВ ДВС убачається про відсутність інформації щодо примусового виконання відповідного виконавчого листа, тобто таке провадження у відділі ніколи не перебувало. Заявнику кошти згідно з рішенням суду перераховувалися, однак наприкінці 2019 р. було припинено нарахування, відтак виникла потреба у пред`явленні відповідного листа до виконання. Ухвалою Берегівського районного суду від 23 вересня 2020 р. у задоволенні цієї заяви відмовлено. ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та ухвалити нову, якою заяву про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити в повному обсязі. Доводить про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до необґрунтованості висновків суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази, що виконавчий лист видавався раніше, а заява про видачу виконавчого листа була залишена судом першої інстанції без реагування. Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак ні він, ні його довірителька у судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, відтак справу належить розглядати за відсутності учасників процесу. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін, із таких мотивів. Суд виходив із недоведеності вимог, указаних у заяві. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він повністю відповідає обставинам справи та нормам процесуального закону. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Берегівського районного суду від 05 лютого 1996 р. у справі № 2-79/96 р. (а.с.4) позов ОСОБА_1 задоволено: стягнуто на її користь із Берегівського АТП № 12137 - 48 780 крб. шкоди та 2 439 крб. державного мита. Зобов`язано Берегівське АТП № 12137 виплачувати ОСОБА_1 щомісячно суму втраченого заробітку та за звичайний догляд на підставі довідок про заробіток згідно з діючим законодавством. Представник заявниці 01.09.2020 р. звертався до Берегівського районного суду із заявою про видачу виконавчого листа (а.с.3), також звертався до Берегівського РВ ДВС і отримав відповідь, що виконавчий лист у справі № 2-79/96 про стягнення із Берегівського АТП на користь ОСОБА_1 періодичних грошових виплат на прмусовому виконанні не перебуває. Згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, подавши відповідні докази. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позиція заявника зводиться до того, що в матеріалах справи наявні переконливі дані про те, що виконавчий лист був утрачений, однак які саме дані, заявник не наводить. У матеріалах справи наявне судове рішення, яким було зобов`язано відповідача сплачувати на користь ОСОБА_1 щомісячно грошові кошти. Жодних даних стосовно видачі на виконання указаного судового рішення виконавчого листа немає. Так само немає відомостей, що вказане рішення узагалі виконувалося, хоча заявник у своїй заяві вказує, що наприкінці 2019 р. відповідач припинив перераховувати кошти, відтак виникла потреба у пред`явленні відповідного листа до виконання. Заявник у силу вимог ст. 81 ЦПК України мала подати до суду докази, які б дійсно давали змогу встановити факт утрати оригіналу виконавчого листа і наявності підстав для видачі його дубліката. Однак, у нашому випадку заявником не доведено не те, що факту втрати оригіналу виконавчого листа, а й сам факт видачі будь-якого виконавчого листа на виконання судового рішення. Також не доведено, що рішення суду виконувалося, можливо воно вже є повністю виконаним, оскільки з моменту ухвалення судового рішення і зверненням до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа пройшло 24 р. Отже, звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, ОСОБА_1 була зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилалася як на обґрунтування своїх вимог. Цього зроблено не було, тобто заявником не наведено жодних об`єктивних причин втрати оригіналу виконавчого листа, що свідчить про неналежну реалізацію своїх цивільних прав та обов`язків. У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування немає. Керуючисьст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Берегівського районного суду від 23 вересня 2020 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 29 грудня 2020 р. Судді: