Постанова КАС ВС № 420/2263/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2020 року м. Київ справа № 420/2263/20 адміністративне провадження № К/9901/23069/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (суді: Яковлев О.В., Градовський Ю.М., Крусян А.В.) у справі за заявою Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" про заміну стягувача у виконавчому документі, УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» (далі - позивач, АТ «АЛЬФА-БАНК») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. № 19138 від 12 вересня 2017 року з Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (далі - АТ «УКРСОЦБАНК») на його правонаступника АТ «АЛЬФА-БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2007/13-2.06/623 від 05 жовтня 2007 року, що виникла перед АТ «УКРСОЦБАНК» в розмірі 127699,87 доларів США. В обґрунтування заяви АТ «АЛЬФА-БАНК» вказував, що 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» та єдиним акціонером АТ «УКРСОЦБАНК» затверджено рішення про реорганізацію АТ «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до АТ «АЛЬФА-БАНК» та внесено відповідні зміни до статуту АТ «АЛЬФА-БАНК», що є правонаступником майна, прав та обов`язків припиненої юридичної особи. Тому, на переконання заявника необхідно замінити стягувача у виконавчому написі нотаріуса від 12 вересня 2017 року № 19138 про стягнення заборгованості, яка виникла перед Акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" за кредитним договором від 05 жовтня 2007 року № 2007/13-2.06/623. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року заяву АТ «АЛЬФА-БАНК» про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса №19138 від 12 вересня 2017 року задоволено. Замінено стягувача АТ «УКРСОЦБАНК» у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. № 19138 від 12 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2007/13-2.06/623 від 05 жовтня 2007 року його правонаступником АТ «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100). Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції врахував позицію Верховного Суду викладену в постанові від 06 березня 2018 року у справі №815/5622/13-а, якою зазначено, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про можливість заміни сторони виконавчого провадження на будь-якій стадії виконання судового рішення лише з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення, є неправильними. При цьому вказував на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц. За висновками суду першої інстанції, заміна сторони її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року скасовано ухвалу суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» про заміну стягувача у виконавчому документі. За висновки суду апеляційної інстанції заявником обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки на переконання суду банк мав звернутись до адміністративного суду з даною заявою у порядку, передбаченому статті 287 КАС України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі 324/1018/17 встановлено, що при розгляді заяв про заміну сторони виконавчого провадження, скарг на рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, судам необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. АТ «АЛЬФА-БАНК» у касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2015 року у справі № 6-2391 цс 15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 161/2235/14-а та постанові від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18. Позиція інших учасників справи. Відзиву на касаційну скаргу не надходило. Рух касаційної скарги За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року справу призначено до розгляду. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи. Відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. № 19138 від 12 вересня 2017 року визначено про стягнення на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» код ЄДРПОУ 00039019 з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2007/13-2.06/623 від 05 жовтня 2007 року в розмірі 127699,87 доларів США. Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання вказано протягом 3 років з дня його вчинення. 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» та єдиним акціонером АТ «УКРСОЦБАНК» затверджено рішення про реорганізацію АТ «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до АТ «АЛЬФА-БАНК» та внесено відповідні зміни до статуту АТ «АЛЬФА-БАНК», затвердженого рішенням спільних загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» та АТ «УКРСОЦБАНК» від 21 листопада 2019 року, оформленим протоколом №1/2019, погодженого НБУ 26 листопада 2019 року. Відповідно до пп.2 п.1.2 розділу І Статуту АТ «АЛЬФА-БАНК» АТ «АЛЬФА-БАНК» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «УКРСОЦБАНК» на підставі передавального акту, затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «УКРСОЦБАНК» №5/2019 від 15 жовтня 2019 року та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» № 4/2019 від 15 жовтня 2019 року. З виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо АТ «УКРСОЦБАНК» вбачається запис №10681120104002827 від 03 грудня 2019 року про припинення юридичної особи. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Перевіряючи постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року на відповідність вищевказаним критеріям в межах доводів касаційної скарги Верховний Суд виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Згідно з частиною 4 статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво може бути універсальним (до правонаступника переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше) або частковим (від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі суб`єктивні права або обов`язки, зокрема, у результаті відступлення права вимоги). Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Правонаступництво АТ «АЛЬФА-БАНК» та наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ «УКРСОЦБАНК» встановлена судами і не є предметом касаційного оскарження. Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що суд за заявою заінтересованої особи може здійснити заміну сторони виконавчого провадження (стягувана, боржника) її правонаступником у будь-який момент після видачі виконавчого документу, що має наслідком перехід прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи правонаступника. Апеляційний суд в оскаржуваному рішенні посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі №324/1018/17 (провадження № 14-245цс18) не звернув увагу на характер та особливості правовідносин у справі. У цій справі Суд дійшов висновку про юрисдикційність зазначеної справи адміністративному суду та неможливість її розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17, яким зазначено, що у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 181 КАС (статті 287 КАС у чинній редакції). Також суд апеляційної інстанції помилково вказував на статтею 287 КАС України, оскільки дана норма регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець. Натомість для заміни стягувача у виконавчих документах, що видані іншими органами чи посадовими особами до відкриття виконавчого провадження застосовуються норми частини 4 статті 379 КАС України. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2015 року у справі № 6-2391 цс 15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 161/2235/14-а та постанові від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги. Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції та приймаються судом в якості належних. Стаття 352 КАС України визначає підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Таким чином, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, касаційну скаргу прокуратури Київської області необхідно задовольнити, скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року і залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року. Судові витрати З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" задовольнити. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року скасувати. Залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк Судді Л.О. Єресько В.М. Соколов